出版社：Institute of Pedagogics of NAPS of Ukraine; Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy
摘要：У статті розкрита актуальна проблема щодо визначення рівня психічного та психологічного здоров’я дошкільників і школярів. Зазначено, що сьогодні ще продовжують залишатися поза увагою і позитивним втручання діти, чий стан можна схарактеризувати як граничний щодо норми і кваліфікувати як «психічно не хворі, але психологічно вже не здорові». Зауважено, що традиційний психіатричний сервіс передбачає роботу тільки з контингентом, що має фіксований медичний «статус» – діагноз, облікову форму тощо. За межами уваги лікарів-психіатрів виявляється значна частина дітей і підлітків з донозологічними станами, які ускладнюють адаптацію дітей у соціумі, їх здатність виконувати вимоги освітньої програми. Охарактеризовано дефініції «психічне здоров’я», «психологічне здоров’я», визначено зміст понять та запропоновано авторський підхід до розмежування цих понять і їх критеріїв. З’ясовано, що психічного здоров’я – це максимальний ступінь прояву індивідуальності особистості при адекватному рівні її адаптації (відсутності дезадаптації) до довкілля і відсутності психічних розладів. Зосереджено увагу на основних критеріях психічного здоров’я. Проаналізовано погляди науковців щодо визначення терміну «психологічне здоров’я». Зазначено, що термін «психологічне здоров’я» відносить до особистості в цілому, до проявів людського духу, що дозволяє відокремити психологічний аспект від медичного, соціологічного, філософського. Саме психологічне здоров’я робить особистість самодостатньою. Виокремлено та охарактеризовано критерії психологічного здоров’я. Схарактеризовано та проаналізовано чинники, що впливають на психологічне здоров’я дитини. Більшість з цих чинників носять соціально-психологічний, соціально-культурний та соціально-економічний характер. Зроблено висновок про те, що психологічне здоров’я безсумнівно пов’язано з психічним здоров’ям, саме останнє створює основу для здоров’я психологічного. Іншими словами, психічне здоров’я є видовим поняттям для розуміння психологічного здоров’я. Безумовно, найкращим профілактичним засобом дезадаптації є збереження психічного і психологічного здоров’я дітей, добрі стосунки батьків з дітьми, розуміння дорослими внутрішнього світу своєї дитини, її проблем і переживань, уміння поставити себе на місце своїх дітей.
