出版社：Institute of Pedagogics of NAPS of Ukraine; Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy
摘要：У статті розкрито місце української мови у життєдіяльності зарубіжних українців, доведено її важливість як засобу спілкування й існування етносу. Вказано, що мова є одним з основних, але не єдиним базовим елементом ідентифікації українця, оскільки володіння нею залежить від багатьох факторів, і в першу чергу позамовних, серед яких надзвичайно важливу роль відіграють офіційна (чи неофіційна) політика урядів, спрямована на підтримку чи на денаціоналізацію етнічних меншин, діяльність самої етнічної спільноти щодо збереження й розвитку рідної мови, умови їх проживання в державах поселення. Представлено результати моніторингу щодо кількості осіб, які вивчають українську мову, та освітніх закладів, яким надається перевага у навчанні даної мови, розкрито особливості функціонування української мови в провідних англомовних державах світу (Австралія, Великобританія, Канада, США) та висвітлено потреби зарубіжних українців в оволодінні українською мовою. Доведено, що стимулюють вивчення української мови зарубіжними українцями двомовні програми навчання, які надають їм переваги для вступу у вищі навчальні заклади держав проживання й України. Окреслено проблеми поширення та утвердження української мови в англомовному середовищі. Вказано, що визначальним у цьому багатоаспектному процесі є не стільки підручники, скільки мовне середовище, яке впливає на рівень засвоєння рідної (другої/іноземної) мови нащадками іммігрантів. Ключові слова: українська мова, асиміляційні, інтеграційні процеси, діаспора, лінгводидактичні проблеми, етнічні меншини.
