摘要：Проаналізовано проблеми правового регулювання туристичної діяльності в Україні. На основі проведеної діагностики норм чинного Закону України «Про туризм» і практики їх правореалізації встановлено, що найбільш колізійними є питання, пов`язані з вимогами до провадження туристичної діяльності та нагромадження надмірного бюрократичного навантаження на бізнес, наявність дискримінаційних умов діяльності туристичних підприємств (механізм фінансових гарантій, що не враховує обсяги надання турпослуг підприємствами; виключність туроператорської діяльності; зарегульованість питань, пов`язаних з оформленням договорів на туристичне обслуговування, у т. ч. у формі ваучера; колізійність норм щодо дозвільної системи на право здійснення туристичного супроводу; необгрунтовані вимоги щодо заборони турагентам співпрацювати з нерезидентами та ін.). Встановлено також, що застосовується застарілий термінологічно-понятійний апарат, має місце відсутність дієвих механізмів захисту прав споживачів та реального стимулювання розвитку пріоритетних для держави в`їзного й внутрішнього туризму. На основі дослідження зазначається, що діючий Закон України «Про туризм» морально застарів, не відповідає трендам розвитку туризму в Україні й світі та потребує суттєвого змістовного комплексного реформування для забезпечення інтересів і запитів суспільства та бізнесу. Звертається увага на необхідність гармонізації українського законодавства з нормами міжнародного права та врахування досвіду більшості країн з розвиненим ринком туристичних послуг, наводяться приклади врегулювання питань провадження туристичної діяльності в країнах ЄС. Зазначено також, що посилення заходів безпеки упродовж 2020–2021 рр. внаслідок поширення пандемії COVID-19 та зміни умов надання послуг у сфері туризму (запровадження запобіжних заходів з безпеки подорожей, сертифікатів вакцинації та ПЦР-тестування для здійснення подорожей, режимів самоізоляції та обсервації для подорожуючих, зміни умов страхового захисту туристів для виїзду закордон та ін.) також потребують правового регламентування саме на законодавчому рівні. Наведено приклади спроб реформування чинного Закону України про туризм
