摘要：В статті розглядаються основні причини уповільнення розвитку системи внутрішнього контролю в державному секторі України, яка виступає інструментом підвищення ефективності функціонування об’єкта контролю в цілому. Метою статті є розробка, на базі системного та процесного підходів, концептуальних підходів до формування критеріїв оцінювання ефективності системи внутрішнього контролю в довгостроковій перспективі та визначення найбільш адаптованого стандарту для даної цілі. В процесі досягнення мети дослідження використовувались наступні методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, системний підхід, аналогія. Світова тенденція до підвищення прозорості функціонування державних установ реалізується шляхом впровадження системи внутрішнього контролю, як елемента системи управління установою. При цьому виникає необхідність в оцінюванні ефективності самої системи. Функціонування належного внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту є обов’язковою умовою вступу нових держав-членів в ЄС. Проведений аналіз вітчизняної нормативно-правової бази в сфері функціонування системи внутрішнього контролю показав відсутність в Україні єдиної методики оцінювання її ефективності в державному секторі та нагальну необхідність в її створенні.
