摘要：У статті узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання удосконалення та обрання ефективних напрямів реформування системи ресурсного забезпечення сектору безпеки і оборони України. Основною метою проведеного дослідження є аналіз положень воєнної теорії за напрямом функціонування військового тилу напередодні та у ході німецько-радянської війни для розроблення загальних положень трансформації воєнної науки у сфері ресурсного забезпечення. На підставі систематизації літературних джерел та підходів до вирішення проблеми дослідження визначено, що досвід побудови та функціонування військового тилу напередодні та в ході німецько-радянської війни можна враховати у процесі трансформації системи ресурсного забезпечення. Актуальність вирішення цієї наукової проблеми полягає в тому, що в разі переходу до всеохоплюючої (тотальної) оборони в Україні необхідно буде застосовувати дієві механізми ресурсного забезпечення потреб оборони. Розвиток теорії воєнної науки за напрямом тилового забезпечення військ (сил) у ході німецько-радянської війни у статті досліджено в такій логічній послідовності: проаналізовано основні показники функціонування системи тилового забезпечення протягом німецько-радянської війни, визначено ключові організаційні зміни у структурі військового тилу, проаналізовано розвиток воєнної науки за напрямом тилового забезпечення військ (сил) напередодні радянсько-німецької війни, на першому та заключному етапах. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи аналізу та синтезу, періодом дослідження обрано 1918 – 1945 рр. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та управлінців, які вивчають питання ресурсного забезпечення потреб оборони.
