出版社：Institute of Information Technologies and Learning Tools NAPS of Ukraine
摘要：Применение практики управления проектами в современном бизнесе постоянно возрастает для обеспечения более эффективных и контролируемых пакетов работ, при этом максимально используя ограниченные человеческие ресурсы для удовлетворения требований клиентов и создания конкурентных преимуществ. Для того чтобы считаться компетентными, люди, работающие на местах, должны продемонстрировать определенный уровень знаний, навыков и умений, оцененных, сформированных или улучшенных с помощью систем сертификации. Принимая во внимание важность информационного моделирования и технологий в области управления проектами как набора практик, определяющих требования к структуре, жизненному циклу и доступности информации, а также акцент на поведенческих компетентностях руководителей проектов, программ и портфолио, авторы статьи сосредоточились на изучении проблем и особенностей профессии управления проектами на примере Хорватии. Эмпирические исследования проводились в два этапа. Во-первых, качественное исследование проводилось с использованием углубленных интервью с членами редакционной коллегии международного стандарта сертификации по управлению проектами и двумя представителями органа по сертификации в Хорватии: директором и оценщиком. Собранные данные были проанализированы с использованием базового теоретического подхода, и были выделены четыре основные области: проблемы управления проектами и сертификации, решения задач органа сертификации, отсутствие связи между учебными заведениями и управлением проектами на практике и ключевыми компетентностями управления проектов. На следующем этапе среди 53 сертифицированных менеджеров проектов, программ и портфолио в Хорватии было проведено количественное исследование с помощью вопросника как инструмента исследования, в котором оценивалась важность компетентностей в группе поведенческих компетентностей управления. Результаты показывают, что большинство сертифицированных экспертов в этой области считают, что «лидерство» является самой важной поведенческой компетентностью управления проектами, за которой следуют командная работа и самоуправление, в то время как компетентность «отношения и взаимодействие», «конфликты и кризисы», а также «переговоры и находчивость» оказывают наименьшее влияние на успешность осуществления проекта, программы и портфолио. Статистически существенные различия в придании значения различным компетентностям управления проектами были выявлены в отношении независимых характеристик нескольких респондентов.↓Застосування практики управління проектами в сучасному бізнесі постійно зростає для забезпечення більш ефективних і контрольованих пакетів робіт, при цьому максимально використовуючи обмежені людські ресурси, що повинні відповідати вимогам клієнтів і створювати конкурентні переваги. Для того щоб вважатися компетентними, люди, які працюють на місцях, повинні продемонструвати певний рівень знань, навичок і умінь, оцінених, сформованих або вдосконалених за допомогою систем сертифікації. Беручи до уваги важливість інформаційного моделювання і технологій в області управління проектами як набору практик, що визначають вимоги до структури, життєвого циклу і доступності інформації, а також акцент на поведінкових компетентностях керівників проектів, програм та портфоліо, автори статті зосередилися на вивченні проблем і особливостей професії управління проектами на прикладі Хорватії. Емпіричні дослідження проводилися в два етапи. По-перше, якісне дослідження проводилося з використанням поглиблених інтерв'ю з членами редакційної колегії міжнародного стандарту сертифікації з управління проектами і двома представниками органу з сертифікації в Хорватії: директором і оцінювачем. Зібрані дані були проаналізовані з використанням базового теоретичного підходу, і були виділені чотири основні області: проблеми управління проектами та сертифікації, вирішення завдань органу сертифікації, відсутність зв'язку між навчальними закладами та управлінням проектами на практиці і ключовими компетентностями управління проектами. На наступному етапі серед 53 сертифікованих менеджерів проектів, програм та портфоліо в Хорватії було проведено кількісне дослідження за допомогою опитувальника як інструменту дослідження, в якому оцінювалася важливість компетентностей в групі поведінкових компетентностей управління. Результати показують, що більшість сертифікованих експертів в галузі вважають, що «лідерство» є найважливішою поведінкової компетентністю управління проектами, за якою слідують командна робота і самоврядування, в той же час визначено, що компетентність «відносини і взаємодія», «конфлікти і кризи», а також «переговори і винахідливість» мають найменший вплив на успішність реалізації проекту, програми і портфоліо. Статистично вагомі відмінності у визначені значення різних компетентностей управління проектами були виявлені кількома респондентами під час незалежних характеристик.
其他摘要：The application of project management practices in contemporary business is continuously increasing with the aim of delivering the work packages in a more cost-conscious and controlled way while making the best use of limited human resources to meet customer requirements and create competitive advantage. In order to be considered competent, individuals working in the field should demonstrate a certain level of knowledge, skills, and abilities – assessed, developed or improved through a certification system. Taking into account the importance of information modeling and technology in the domain of project management as a set of practices that determine structure, lifecycle and accessibility requirements of information and the emphasis placed on the behavioral competencies of project, program and portfolio managers, the authors of the paper focused on exploring the challenges and specificities of the project management profession in Croatia. Empirical research was conducted in two steps. Firstly, a qualitative research was done using in-depth interviews with a member of the editorial board of a new project management international certification standard and two representatives of the certification body in Croatia: the director and the assessor. The collected data were analyzed using grounded theory approach and results in four main areas were obtained: project management and certification challenges, addressing certification body needs, the missing link between educational institutions and project management in practice and key project management competencies. In the next step, a quantitative research with a questionnaire as a research instrument was conducted among 53 certified project, program and portfolio managers in Croatia regarding their perception of the importance of the behavioral project management competencies. The results show that the majority of the certified experts in the field consider "leadership" to be the most important behavioral project management competency, closely followed by teamwork and self-management, while relations and engagement, conflict and crisis as well as negotiation and resourcefulness are considered to be of the least importance for conducting the project, program, and portfolio successfully. Statistically significant differences in assigning importance to various project management competencies were revealed with regard to several respondents' independent characteristics.
