摘要：Цель. Оценить возможности самоочищения флювиальной сети водосборного бассейна с точки зрения ландшафтно-геохимических свойств субводосборов низших порядков.Результаты. Рассматривая процессы и явления техногенных загрязнений в пределах географического ландшафта, в рамках определенных исследовательских обобщений границы ландшафта можно считать прямым результатом пространственных закономерностей взаимодействия двух основных факторов ландшафтных динамики и развития – флювiального рельефа и гидрологического режима территории. Под флювиальной геоморфосистемой понимаем геоморфосистему флювиального функционально-генетического ряда. Последняя является моделью определенной онтологической сущности, актуальной геосистемы (природной системы) – гидролого-геоморфологической системы водосбора, элементы которой сочетаются в пространственно-функциональное целое именно из-за флювиальных процесс – генетический вид общего процесса рельефообразования, который в рамках лимитрофной предметной отрасли рассматривается единственным гидролого-геоморфологическим процессом. Выводы. Водосборный бассейн можно рассматривать как геосистему, исходя из того, что основные характеристики флювиальных сети водосбора определяются способностью самопроизвольного упорядочения в его пределах субводозборов низших порядков. Флювиальная сеть является одним из самых важных оценочных показателей, так как способствует перераспределению энергии и веществ в системе взаимодействия природных компонентов. Именно флювиальная сеть определяет степень дренованости, интенсивности эрозионных процессов и направление поверхностного стока. Для оценки самоочищения водосборного бассейна значимые такие характеристики рельефа его поверхности, как глубина вертикального расчленения и крутизна склонов, которые определяют направление потока вещества и способность водосбора к самоочищению. Чем выше значения этих параметров и тем больше скорости поверхностного стока, тем значительно больше способность водосбора к самоочищению.↓Мета. Оцінити можливості самоочищення флювіальної мережі водозбірного басейну з точки зору ландшафтно-геохімічних властивостей субводозборів нижчих порядків. Результати. Розглядаючи процеси та явища техногенних забруднень у межах географічного ландшафту, в рамках певних дослідницьких узагальнень границі ландшафту можна вважати прямим результатом просторових закономірностей взаємодії двох основних факторів ландшафтних динаміки й розвитку – флювiального рельєфу і гідрологічного режиму території. Під флювіальною геоморфосистемою розуміємо геоморфосистему флювіального функціонально-генетичного ряду. Остання є моделлю певної онтологічної сутності, актуальної геосистеми (природної системи) – гідролого-геоморфологічної системи водозбору, елементи якої поєднуються у просторово-функціональне ціле саме через флювіальний процес – генетичний різновид загального процесу рельєфоутворення, який в рамках лімітрофної предметної галузі розглядається єдиним гідролого-геоморфологічним процесом. Висновки. Водозбірний басейн можна розглядати як геосистему, це випливає з того, що основні характеристики флювіальної мережі водозбору визначаються здатністю мимовільного впорядкування в його межах субводозборів нижчих порядків. Флювіальна мережа є одним із найбільш важливих оцінювальних показників, так як сприяє перерозподілу енергії і речовин в системі взаємодії природних компонентів. Саме флювіальна мережа визначає ступінь дренованості, інтенсивності ерозійних процесів і напрям поверхневого стоку. Для оцінки самоочищення водозбірного басейну є значущими такі характеристики рельєфу його поверхні, як глибина вертикального розчленування і крутизна схилів, які визначають напрям потоку речовини і здатність водозбору до самоочищення. Чим вище значення цих параметрів і тим більше швидкості поверхневого стоку, тим значно більша здатність водозбору до самоочищення.
其他摘要：Purpose. To evaluate the possibilities of self-purification of the fluvial network of the catchment basin from the point of view of landscape geochemical properties of the sub-bodies of lower orders. Results. Considering the processes and phenomena of technogenic pollution within the limits of the geographical landscape, within the framework of certain research generalizations of the boundary of the landscape can be considered a direct result of the spatial patterns of interaction between the two main factors of landscape dynamics and development - the flyuvial relief and hydrological regime of the territory. Under the fluvial geomorphological system, we understand the geomorphosystem of the fluvial functional-genetic series. The latter is a model of a certain ontological essence, an actual geosystem (the natural system) - the hydro-geomorphological system of the catchment [8], the elements of which are combined into a spatial-functional whole, precisely because of the fluvial process - the genetic type of the general process of relief formation, which, within the framework of the limitotrophic subject industry, hydro-geomorphological process. Conclusions. The water basin can be considered as a geosystem, it follows from the fact that the main characteristics of the fluvial water catchment network are determined by the ability to spontaneously organize within its boundaries subquests of lower orders. Fluvial network is one of the most important evaluation indicators, as it contributes to the redistribution of energy and substances in the system of interaction of natural components. It is the fluvial network that determines the degree of drainage, the intensity of erosion processes and the direction of surface runoff. To assess the self-cleaning of the catchment basin, the following characteristics of the relief of its surface are significant, such as the depth of vertical dismemberment and steepness of the slopes, which determine the direction of the flow of matter and the capacity of the catchment for self-purification. The higher the value of these parameters and the greater the speed of the surface runoff, the much greater capacity of the catchment to self-purification.
