摘要：Цель. Изучение гидродинамических предпосылок формирования и оценка объемов субаквальной разгрузки водоносного горизонта в отложениях верхнесарматского подрегиояруса верхнего миоцена в Куяльницкий лиман. Методы. В качестве методической основы использовалась гидродинамическая модель, которая по соотношению уровней (напоров) определяет изменения направленности и объемов водообмена подземных вод с поверхностными водами лимана. Результаты. По результатам многолетних (1950 - 2016 рр) гидрогеологических и гидрологических наблюдений установлено, что водообмен подземных вод с поверхностными водами лимана, в зависимости от изменений гидрогеодинамических условий во времени, характеризуется как восходящими, так и нисходящими потоками. Результаты расчетов удельных расходов водообмена между водоносным горизонтом в отложениях верхнесарматского подрегиояруса и поверхностными водами лимана свидетельствуют о том, что после длительного (30 - 40 лет) периода нисходящей фильтрации воды из лимана, только с середины 90-х годов прошлого века начался медленный процесс пополнения лимана подземными водами. По состоянию на 2016 год субаквальная составляющая подземного питания лимана составляет около 20 % общего объема воды в лимане. Выводы. При оценке водного баланса Куяльницкого лимана вместе с традиционными факторами формирования его гидрологического режима (атмосферные осадки, речной и боковой сток, испарение) необходимо учитывать пространственно-временные изменения объемов субаквальной составляющей подземного питания лимана.↓Мета. Вивчення гідродинамічних передумов формування і оцінка обсягів субаквального розвантаження водоносного горизонту у відкладах верхньосарматського підрегіоярусу верхнього міоцену в Куяльницький лиман. Методи. В якості методичної основи використовувалась гідродинамічна модель, яка за співвідношенням рівнів (напорів) визначає зміни спрямованості і обсягів водообміну підземних вод з поверхневими водами лиману. Результати. За результатами багаторічних (1950 – 2016 рр) гідрогеологічних і гідрологічних спостережень встановлено, що водообмін підземних вод з поверхневими водами лиману, в залежності від часових змін гідрогеодинамічних умов, характеризується як висхідними, так і низхідними потоками. Результати розрахунків питомих витрат водообміну між водоносним горизонтом у відкладах верхньосарматського підрегіоярусу і поверхневими водами лиману, свідчать про те, що після тривалого (30 – 40 років) періоду низхідної фільтрації води з лиману, тільки з середини 90-х років минулого століття розпочався повільний процес поповнення лиману підземними водами. Станом на 2016 рік субаквальна складова підземного живлення лиману складає близько 20 % загального обсягу води в лимані. Висновки. При оцінці водного балансу Куяльницкого лиману разом з традиційними чинниками формування його гідрологічного режиму (атмосферні опади, річковий і боковий стік, випар) необхідно враховувати просторово-часові зміни обсягів субаквальної складової підземного живлення лиману.
其他摘要：Purpose. To study hydrodynamic prerequisites of forming and to assess the volume of subaqueous discharge of Upper-Sarmatian aquifer into the Kuyalnyk Estuary. Objects and methods. Hydrodynamic model determining changes in direction and volume of exchange between groundwater and surface water of estuary based on the ratio of levels (pressures) has been taken as the methodological basis. Results. It has been established based on many years’ hydrogeological and hydrological observations (1950 - 2016) that water exchange between groundwater and surface water of the estuary, depending on changes of hydrogeodynamic conditions with time, is characterized by both up and down flows. The results of calculation of specific discharge of water exchange between Upper-Sarmatian aquifer and surface water of the estuary show that after a long (30 - 40 years) period of water down filtration from the estuary just after mid-90th of last century a slow process of estuary refilling with groundwater started. As of 2016, the subaqueous constituent of the estuary ground feeding makes around 20% of the total water volume in the estuary. Conclusions. Assessing water balance of the Kuyalnyk Estuary, together with traditional factors forming its hydrogeological regime (atmospheric precipitation, river discharge, surface run-off and evaporation), one should take into account spatial and temporal changes in subaqueous constituent of the estuary groundwater feeding.
