期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Психологія
印刷版ISSN：2225-7756
电子版ISSN：2524-2512
出版年度：2018
期号：65
页码：46-53
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：Определение научной основы психодиагностики при помощи постоянных выражений лица является проблемой, которой посвящено это исследование. Целью исследования является анализ связей между медленными сигналами лица (МСЛ) и эмоциональными чертами личности с учетом возраста и пола в выборке восточных украинцев (201 участник). Чтобы выявить МСЛ, были сняты фотографии нейтральных лиц участников. Уровень черт оценивался с помощью опросника тревожности Спилбергера, шкалы тревожности Тейлор, теста враждебности Басса-Барки, опросника социальной фрустрации Вассермана, шкалы нейротизма Вассермана, личностного дифференциала, проективных тестов «Нарисуй человека» и «Нарисуй человека под дождем». Для определения значений МСЛ по фотографиям была применена Система кодирования лица (Ekman, Friesen, & Hager). Было обнаружено, что большая часть выявленых МСЛ относится к гневу (12) и грусти (11). Наименьшее количество выявленных МСЛ относится к отвращению / презрению (5), страха (4) и счастья (4). С возрастом на лицах людей растет количество МСЛ, которые передают печаль (в наибольшей степени), гнев (чуть меньше), страх (меньше) и счастье (в наименьшейстепени). Отсутствуют существенные различия в проявлении МСЛ между мужчинами и женщинами. Выявлены значимые корреляции тестовых показателей тревожности, депрессии и агрессивности (в ее аспектах чувства вины и обиды) с соответствующими МСЛ.↓Визначення наукової основи психодіагностики через постійні вирази обличчя є проблемою, якій присвячено це дослідження. Метою дослідження є аналіз зв’язків між повільними сигналами обличчя (ПСО) та емоційними рисами особистості з урахуванням віку та статі у вибірці східних українців (201 учасник). Щоб виявити ПСО були зняті фотографії нейтральних облич учасників. Рівень рис оцінювався за допомогою Опитувальника тривожності Спілбергера, шкали тривожності Тейлор, тесту ворожості Басса-Дарки, опитувальника соціальної фрустрації Вассермана, шкали нейротизму Вассермана, особистісного диференціалу, проективних тестів «Намалюй людину» та «Намалюй людину під дощем». Для виявлення значень ПСО з фотографій була застосована Система кодування обличчя (Ekman, Friesen, & Hager). Було виявлено, що більша частина виявлених ПСО відноситься до гніву (12) та суму (11). Найменша кількість виявлених ПСО належить до огиди /презирства (5), страху (4) та щастя (4). З віком на обличчі людей зростає кількість ПСО, що передають сум (найвищий ступінь), гнів (трохи менше), страх (менше) і щастя (найрідше). Відсутні суттєві відмінності у прояві ПСО між чоловіками та жінками. Виявлено значні кореляції відповідних ПСО з тестовими показниками тривожності, депресії та агресивності (у її аспектах почуття провини та образи).
其他摘要：The current study is devoted to the identifiation of the scientifi basis of permanent facial expression as a psychodiagnotic measure. The aim of the research is to investigate relationships between slow facial signs (SFS) and emotional personality traits with taking into account age and gender on the sample ofEastern Ukrainians (201 participants). To that end, we measured participants’ personality traits levels and photographed their neutral faces in order to identify any SFS on the photographs of their faces. The test battery included the Spielberger state-trait anxiety inventory, Taylor manifest anxiety scale, Buss Durkey hostility inventory, Vasserman social frustration questionnaire, Vasserman neuroticism scale, Personal differential inventory, “Draw-A-Person” and “Draw-A-Person-In-The-Rain” projective tests. We applied Facial Action Coding System (Ekman, Friesen, & Hager) to identify and interprete SFS on the photographs. We found that the most part of revealed SFS relates to anger (12) and sadness (11). The fewest number of revealed SFSrelates to disgust / contempt (5), fear (4) and happiness (4). The elder a person becomes the more increasing number of SFS of sadness (highest rates), anger (lower rates), fear (still lower) and happiness (lowest rates) is expected in one’s face. There are no signifiant differences in manifesting SFS between men and women. We found signifiant correlations between relevant SFS and traits anxiety, depression, and agressiveness (in itsguilt and resentment aspects).
