期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серия: Теорія культури та філософіі науки
印刷版ISSN：2306-6687
出版年度：2019
期号：59
页码：25-35
DOI：10.26565/2306-6687-2019-59-03
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：Статья посвящена экспликации антропологической концепции философии диалога, тесно с вязанной с теориями времени и речи. Исследуются философский концепции Мартина Бубера, Фердинанда Эбнера, Франца Розенцвейга таОйгена Розеншток-Хюсси. В статье демонстрируется темпоральная акцентуация философии диалога, показано, что теория речи связана с категорией времени, и вместе они влияют на антропологическую концепцию диалогической философии. Слово и речь в философии диалога становятся не просто категориями поэтики, но антропологическими категориями, тесно связанными с понятиями свободы, становления личности, общения и ощущения субъективного времени.↓Стаття присвячена експлікації антропологічної концепції філософії діалогу. Досліджуються концепції філософів діалогу: «простора між нами» Мартіна Бубера, «пневматології» Фердинанда Ебнера, «мовного мислення» Франца Розенцвейга і «граматичного методу» Ойгена Розеншток-Хюссі. Показано, як змінюються уявлення про мову під впливом нової концепції спілкування. Мова набуває екзістенційного виміру, стає шляхом подолання самотності свідомості, та простором виникнення, існування та виявлення нових філософських сенсів. Пошук шляхів спілкування з іншим та усім світом взагалі, призводять до побудови нової концепції людини з оновленим уявленням про свободу та сенс буття. Філософія діалогу опонує моделі монологічного мислення, що змінює уявлення про підвалини антропології. Справжня глибина свідомості відкривається тільки у спілкуванні (за Ебнером), тому саме мова визначає екзистенцію; «нове мислення» Розенцвейга починається з усвідомленні первинності спілкування між людиною, Богом та світом; «граматичний метод» Розеншток-Хюссі дає змогу аналізу різних станів та проблем суспільства на підвалинах аналізу типів мови, діалогічне спілкування Бубера виходить за межі мови і стає певним станом свідомості. Таким чином свобода та становлення особистості стають пов’язані з її спілкуванням з іншими. Показано, що на трансформації простору антропології впливають також уявлення про суб’єктивний час. У статті демонструється темпоральна акцентуація філософії діалогу, показано, що теорія мови пов'язана з категорією часу, і разом вони впливають на антропологічну концепцію діалогічного філософії. Філософія діалогу акцентує теперішній час, що пов'язаний зі спілкуванням, яке розгортається «тут і зараз». У статті показано, що минуле та майбутнє у філософії діалогу пов’язано з різними формами мови, різними типами спілкування. Слово і мова в філософії діалогу стають не просто категоріями поетики, але антропологічними категоріями, що впливають на зміну уявлень про свободу, становлення особистості, спілкування і відчуття суб'єктивного часу.
其他摘要：The article concerns the explication of anthropological concept of the philosophy of dialogue. Concepts of philosophers of dialogue are explored: Martin Buber's "sphere of between", Ferdinand Ebner's "pneumatology", Franz Rosenzweig's "linguistic thinking" and Eugen Rosenstock-Huessy "grammatical method". Changes in the perception of language under the influence of a new concept of communication are shown. Language acquires an existential dimension, becomes a way of overcoming the loneliness of consciousness, the space of the emergence, existence and manifestation of new philosophical meanings. Search for ways of communication with others and the world in general leads to the construction of a new concept of man with a renewed concept of freedom and the meaning of life. The philosophy of dialogue opposes the model of monological thinking, which changes the perception of the anthropological foundations. The true depth of consciousness opens only in communication (according to Ebner), therefore, it is the language which determines the existence; Rosenzweig’s "new thinking" begins with the recognition of the primacy of communication between people, God and the world; Rosenstock-Huessy’s "grammatical method" provides an opportunity to analyze various conditions and problems of society on the basis of analysis of types of speech; Buber’s «dialogic communication» goes beyond the boundaries of language and becomes a definite state of consciousness. Thus, freedom and identity formation of an individual are related to the individual’s communication with Others. It is also shown that anthropological space transformation is also influenced by the perception of subjective time. The article features temporal accentuation of philosophy of dialogue and states that the theory of language is associated with the category of time, while they both influence the anthropological concept of dialogical philosophy. The philosophy of dialogue emphasizes present time, which is connected with communication held "here and now". The article shows that the past and future in the philosophy of dialogue are connected with different forms of language, different types of communication. The word and language in the philosophy of dialogue become not just categories of poetics, but anthropological categories which influence changes of ideas about freedom, personality formation, communication and sense of subjective time.
