摘要：Зростання ролі та впливовості правих сил в Європі, їх вихід за межі маргінальної підтримки виборців робить актуальною метою дослідження основних тенденцій підвищення рівня довіри громадян до таких політичних партій в країнах Європейського Союзу щодо їх впливу на інтеграційну політику в регіоні. Системності даного аналізу сприяло використання історичного методу при дослідженні джерел, передумов та спільних рис правих сил міжвоєнного періоду та їх сучасного розвитку. Порівняльний метод дозволив визначити тотожні елементи в розумінні понять «праві» та «правий популізм», а також сприяв виявленню розрізнень між правими та лівими політичними партіями Європи. Здійснений аналіз довів, що протягом останніх двох десятиліть, праві отримали значний кредит довіри свого ключового електорату, яким став загалом середній клас, сформували загальні гасла щодо заперечення політики Європейського Союзу в напрямку обмеження міграції, боротьби з тероризмом, розподілу квот на прийом біженців, втручання у внутрішні справи держави, що нівелює збереження самобутності етносів та націй. Популізм, євроскептицизм та збільшення представництва у Європарламенті, ставить під загрозу збереження інтеграційної політики, яка була передбачуваною та зрозумілою для усіх учасників об’єднання і безпосередніх країн-партнерів. Україна в даному випадку має працювати над виробленням нової стратегії взаємодії з Європою, враховуючи нові тенденції.↓Возрастание роли и влияния правых сил в Европе, их выход за пределы маргинальной поддержки избирателей делает актуальной целью исследования основных тенденций повышения уровня доверия граждан к таким политическим партиям в странах Европейского Союза относительно их влияния на интеграционную политику в регионе. Системности этому анализу способствовало использование исторического метода при исследовании источников, предпосылок и общих черт правых сил межвоенного периода и их современного развития. Сравнительный метод позволил определить тождественные элементы в понимании понятий «правые» и «правый популизм», а также способствовал выявлению различий между правыми и левыми политическими партиями Европы. Проведенный анализ показал, что в течение последних двух десятилетий, правые получили значительный кредит доверия своего ключевого электората, которым стал в целом средний класс, сформировали общие лозунги по отрицанию политики Европейского Союза в направлении ограничения миграции, борьбы с терроризмом, распределения квот на прием беженцев, вмешательство во внутренние дела государства, нивелируя сохранение самобытности этносов и наций. Популизм, евроскептицизм и увеличение представительства в Европарламенте, ставит под угрозу сохранение интеграционной политики, которая была предсказуемой и понятной для всех участников объединения и непосредственных стран-партнеров. Украина в данном случае должна работать над выработкой новой стратегии взаимодействия с Европой, учитывая новые тенденции.
其他摘要：The role and influence increase of the right forces in Europe, their exit outside marginal support of electors forms the actual aim of the basic tendencies research of the citizens’ trust level increase to such political parties in the European Union countries in relation to their influence on integration politics in a region. This analysis consistency was achieved by using the historical method for sources research, preconditions and general lines of the right forces of interwar period and their modern development. A comparative method allowed to define identical elements in understanding the concepts of “right-wing” and “right-wing populism”, as well as assisted to disclosure distinctions between the right and left political parties of Europe. An accomplished analysis proved that during the last two decades, the right-wing got the considerable credit of trust of the key electorate who became a middle class on the whole, formed general slogans in relation to the denial of politics of European Union in direction of limitation of migration, fight against terrorism, distribution of quotas on the reception of refugees, interference with the internal affairs of the state that levels maintenance of originality of ethnoss and nations. Populism, euroscepticism and increase of representative office in European parliament, puts under a threat maintenance of integration politics that was predictable and clear for all participants of association and direct countries-partners. Ukraine in this case must work on making of new strategy of co-operating with Europe, taking into account new tendencies.
