摘要：Глобальная тенденция оцифровки и публикации исторических источников, в частности касающихся художественной литературы и ее функционирования в различные эпохи, побуждает к постоянному переосмыслению читателем жизни и деятельности лиц, являющихся прототипами персонажей литературных произведений. Следовательно, связанный с реальной жизнью и укорененный в прошлом, художественный образ генерирует созвучный литературный сюжет в форме художественной биографии. Количество и разнообразие такой литературы, и драматургии в том числе, постоянно растет, что определяет актуальность данного исследования. В последнее время биoграфическая худoжественная литература кардинальнo изменила свои очертания, обогатилась многочисленными жанрoвыми разнoвидностями и мoдификациями, и этот прoцесс далек от завершения. В работе предложен термин "метажанр художественной биoграфии", который подчеркивает масштаб названного явления и позволяет определить предмет исследования - художественное изображение биографии интеллектуала в современной украинской драматургии, а также уточнить понимание концепта «интеллектуал» и проблематизировать пути и способы изображения персонажа такого типа. Целью статьи является определение жанрово-стилевого единства современной украинской драматургии об интеллектуалах и доказательство целесообразности применения к ней популярных в смежных областях знаний (истории, философии, искусствоведении) интерпретационных подходов, в том числе, впервые предложено выявление на материале художественной литературы (С.Росовецький) таких ее жанровых разновидностей, как частная художественная биография и интеллектуальная художественная биография. В результате исследования установлено, что интерес к художественной биографии интеллектуала связан с общей тенденцией к антропологизации научного знания, с ростом интереса аудитории к индивидуальному, личному в истории и современности, с преобладанием эмоционального компонента в современных медийных дискурсах, что приводит к актуализации эмоционально вдохновляемого нарратива жизнеописания интеллектуала, который сейчас часто звучит трагически в контексте катастрофического прошлого украинской науки и культуры.↓Глобальна тенденція оцифрування та оприлюднення історичних джерел, зокрема тих, що стосуються художньої літератури та її функціонування у різні епохи, спонукає до постійного переосмислення читачем життя та діяльності осіб, які є прототипами персонажів літературних творів. Як наслідок, пов’язаний з реальним життям і закорінений у минулому художній образ генерує суголосний літературний сюжет у формі художньої біографії. Кількість і різноманітність такої літератури, зокрема драматургії, невпинно зростає, що визначає актуальність цього дослідження. За останні десятиліття біографічна художня література кардинально змінила свої обриси, збагатилася численними жанровими різновидами та модифікаціями, і цей процес далекий від завершення. Для її позначення запроваджено термін «метажанр художньої біографії», що підкреслює масштаб названого явища і дає змогу окреслити предмет дослідження — художнє зображення біографії інтелектуала в сучасній українській драматургії, а також уточнити розуміння концепту «інтелектуал» і проблематизувати шляхи та способи зображення персонажа такого типу. Метою статті є виявлення жанрово-стильової єдності сучасної української драматургії про інтелектуалів і доведення доцільності застосування до неї популярних у суміжних галузях знань (історії, філософії, мистецтвознавстві) інтерпретаційних підходів, зокрема вперше запропоновано виокремлення на матеріалі творчості українських письменників (С. Росовецький) таких жанрових різновидів, як приватна художня біографія та інтелектуальна художня біографія. У результаті дослідження з’ясовано, що інтерес до художньої біографії інтелектуала пов’язаний із загальною тенденцією до антропологізації наукового знання, з підвищенням зацікавленості аудиторії індивідуальним, особистим в історії та сучасності, з переважанням емоційного складника в сучасних медійних дискурсах, що приводить до актуалізації емоційно наснаженого наративу життєпису інтелектуала, який нині часто звучить трагічними нотами в контексті катастрофічного минулого української науки і культури.
其他摘要：The global trend of digitalization and publishing of historical sources, in particular fiction and its existence in different eras, makes the reader constantly reconsider the lives and work of persons who are regarded as prototypes of characters in literary works. As a result, an artistic image, linked to real life and rooted in the past, generates a consistent literary story in the form of artistic biography. The number and variety of such literary works, including dramatic ones, is constantly growing, which determines the topicality of this study. Over the recent decades, biographical fiction drastically changed its forms, and was enriched with numerous genre varieties and modifications. And this process remains far from complete. The term ‘meta-genre of artistic biography’ is introduced to designate it. This term emphasizes the scale of a certain phenomenon and allows defining the subject of the study — the artistic biographical description of the intellectual in contemporary Ukrainian drama — as well as clarify the understanding of the concept of the ‘intellectual,’ and problematize ways of describing characters of this type. The purpose of the article is to identify the genre-style unity of Ukraine’s modern drama about intellectuals and prove the expediency of the application to it of interpretive approaches to popular knowledge from related areas (history, philosophy, art). Specifically, such varieties of genres as personal artistic biography and intellectual artistic biography were singled out and proposed for the first time on the literary material (S. Rosovetskyi), and that is the research novelty. The research methodology is defined by an interdisciplinary approach that appeals to the achievements of literary criticism, art criticism, history, and philosophy. Results of the Study are connected with considerations that the interest in the artistic biography of the intellectual is associated with a general trend to anthropologize scientific knowledge, coupled with the growing interest of the audience in the individual and personal in the history and in the present, with the dominance of the emotional component in contemporary media discourses, resulting in the actualization of an emotional narrative of the intellectual’s biography, which often sounds tragic nowadays in the context of the catastrophic past of the Ukrainian science and culture.
