摘要：Предметом исследования является сравнительная генология и поэтика политического романа метажанра альтернативной истории в украинской и западноевропейской литературе. Исходя из дефицита подобных исследований, цель предлагаемой статьи раскрыть базовые особенности поэтики политического романа как субжара альтернативноисторической прозы и имплицировать украинский роман метажанра альтернативной истории, и указанный субжанр в том числе, в дискурс современной западноевропейской литературы средствами сравнительного анализа. Основными методами, которые были применены в статье, являются сравнительный и аналитический. Новизна работы заключается в структурном компаративном анализе образцов украинского, немецкого, британского, польского романов альтернативной истории, с целью дальнейшего определения общих и отличительных черт поэтики произведений этой генологической разновидности. В результате исследования установлено, что романы немецкой, британской, польской и украинской прозы указанного метажанра, написанные в пределах субжанра альтернативноисторического политического романа, имеют отличительные особенности в поэтике и структурно-композиционном решении произведений, в то же время, наблюдается и родство в жанровом и стилевом формате, идейно-тематическом фокусе произведений. Роман А. Меньшова «Третья терция», так же как и роман Я. Дукажа «Лед», написан в пределах художественных приемов приключенческого романа, оба романа имеют стилистические маркеры политического романа и жанрово представляют роман — альтернативную историю. Отличительные черты этих двух романов четко видны на языковом, символьном уровне. Роман немецкого писателя Т. Вермеса «Он снова здесь» апеллирует хронотопно к «золотому веку Германии» в смысле консолидации германской нации, оставляя в стороне этический вопрос влияния теорий и практик фашизма в Европе, а рассказ-повесть А. Ирванца «Львовские ворота» характеризуется интрахронотопичностью, хотя идейно-тематический фокус обоих произведений касается поиска и возрождения национального героя как создателя и оберега национальной идеи. Опираясь на одну из важнейших характеристик альтернативной истории — множественность, — С. Фрай в романе «Как творить историю», сосредотачивается на переходе от общего к частному, то есть от history к story. На примере жизни одной семьи С. Фрай демонстрирует способы и конкретные алгоритмы создания великой истории. Подобно С. Фраю, отвечает на вопрос о методах создания истории Ю. Щербак в романе «Хроники города Ярополя». Точка бифуркации в романе последнего не только переводит реальный историзм романа в поле альтернативной истории, но и меняет полярность генеральной эмоциональной картины произведения с минорного в мажорный, позволяет автору описать, проанализировать и спрогнозировать национальную украинскую историю на примере среза историко-политического периода жизни одного города.↓Предметом дослідження є порівняльна генологія та поетика політичного роману метажанру альтернативної історії в українській та західноєвропейській літературі. Тому мета дослідження — розкрити базові особливості поетики політичного роману як субжанру альтернативноісторичної прози та імплікувати український роман метажанру альтернативної історії вказаного субжанру в дискурс сучасної західноєвропейської літератури засобами компаративного аналізу. Основними методами, що були застосовані в статті, є зіставний та порівняльний. Новизна роботи полягає у структурному компаративному аналізі зразків української, німецької, британської, польської альтернативноісторичної прози задля визначення спільних та відмінних рис поетики творів цього генологічного різновиду, що досі не були здійснені. У результаті дослідження з’ясовано, що романи німецької, британської, польської та української альтернативної історії, написані в межах субжанру альтернативноісторичного політичного роману, мають відмінні риси в поетиці та структурно-композиційному вирішенні творів, в той самий час, спостерігається їхня спорідненість у жанровому та стильовому форматі, ідейно-тематичному фокусі творів. Роман О. Меньшова «Третя терція», як і роман Я. Дукажа «Лід», написаний в межах художніх прийомів пригодницького роману; обидва романи мають стилістичні маркери політичного роману та жанрово представляють роман — альтернативну історію. Відмінні риси цих двох творів чітко прослідковуються на мовному, символьному рівнях. Роман німецького письменника Т. Вермеса «Він знову тут» апелює хронотопно до «золотого віку Німеччини», в сенсі консолідації німецької нації, залишаючи осторонь етичне питання впливу теорій і практик фашизму в Європі, а оповідання-повість О. Ірванця «Львівська брама» характеризується інтрачасовістю, хоча ідейно-тематичний фокус обох творів стосується пошуку та відродження національного героя як творця національної ідеї. Спираючись на одну з важливих характеристик альтернативної історії — множинність, — С. Фрай у романі «Як творити історію» зосереджується на переході від загального до конкретного, тобто від history до story. На прикладі життя однієї сім’ї С. Фрай демонструє способи та конкретні алгоритми творення великої історії. Подібно до С. Фрая, відповідає на питання про способи творення історії Ю. Щербак у романі «Хроніки міста Ярополя». Точка біфуркації в романі останнього не лише переводить реальний історизм роману в поле альтернативної історії, але й змінює полярність генеральної емоційної картини твору з мінорного у мажорний, дозволяє автору описати, проаналізувати й спрогнозувати національну українську історію на прикладі зрізу історико-політичного відтинку життя одного міста.
其他摘要：The subject of the study is the comparative genealogy and poetics of the political novel of the alternative history meta-genre in Ukrainian and Western European literature. The purpose of the article is to reveal the basic features of the political novel poetics as a subgenre of alternative history meta-genre and to implicate the Ukrainian novel, that belongs to mentioned sub-genre, to the contemporary Western European literature discourse by the way of comparative analysis. The subject of the study is the comparative genealogy and poetics of the political novel of the meta-genre of alternative history. The comparative and analitycal methods were used. The novelty of the work realizes as a structural comparative analysis of Ukrainian, German, British, Polish novels in alternative-historical genre in order to identify common and distinguishing features of the poetics novels of this genealogical variety. The Results of the Study revealed that novels of German, British, Polish and Ukrainian alternative history, written within the sub-genre of alternative-historical political novel, have distinctive features in the poetics, structural and compositional decision of the works. At the same time, affinity in the genre is observed style format, ideological-thematic focus of the works. O. Menshov’s novel “The Third Tertiary”, as well as J. Dukage’s novel “The Ice” are written within the framework of the artistic techniques of an adventure novel. Both novels have stylistic markers of a political novel and genre represent an alternative story. The distinctive features of these two novels are clearly visible at the linguistic, symbolic levels. The novel “Here Is He Again” by German writer T. Vermes’s appeals chronotopically to the “golden age of Germany” in the sense of consolidation of the German nation, leaving aside the ethical question of the influence of theories and practices of fascism in Europe. And O. Irvanets’ story “The Lviv Gate” is characterized by the same style features, though the ideological and thematic focus of both works concerns the search and revival of the national hero as the creator and preserver of the national idea. One of the most important characteristics of alternative history is pluralism. S. Fry shows it in his novel “How to Make History”. The novel focuses on the transition from the general to the local, that is, from history to story. Using the example of one family’s life, S. Fry demonstrates ways and specific algorithms for creating a great story. As S. Fry, Y. Shcherbak’s story in the novel “Chronicles of the Jaropol City” answers the questions about ways to create the History. The bifurcation point in the mentioned novel not only translates the real historicism of the novel into the field of alternative history, but also changes the polarity of the general emotional picture of the work from minor to major, allows to the author to describe, analyze and predict national Ukrainian history as an example of a section of historical and political life.
关键词：метажанр альтернативна історія;субжанр політичний роман;компаративна генологія;компаративна поетика;дискурс національної ідеї;архетип національного героя
