期刊名称：Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво
印刷版ISSN：2616-7581
电子版ISSN：2617-4030
出版年度：2018
期号：1
页码：57-66
DOI：10.31866/2616-7581.1.2018.140573
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：В статье представлена собственная концепция исполнительской риторики (на примере исполнительской практики игры на домре и на основе собственного исполнительского опыта), которая опирается на единство логических и спонтанно эмоциональных, научных и онтологически-религиозных, музыковедческих и исполнительских факторов. Отмечается, что в наше время вместо постоянной иерархии «художественно самодостаточное прикладное творчество» выдвигаются переменные ориентиры, а то и откро-венная диффузия слоев и уровней артистического выражения, что обусловило академизацию целого ряда отраслей и звеньев музыкально-творческой практики популярной сферы, в том числе игры на народных инструментах, которые исторически формировались в фольклорном искусстве разных стран и лишь в последние десятилетия приобретают новый художественно-эстетический смысл и постепенно входят в сферу академического творчества и исполнительства. Среди них специфическое место занимает домра – инструмент, вызывающий споры как по вопросам его происхождения, так и роли в современном музыкально-художественном пространстве, в том числе, в отношении современных художественно-эстетических измерений его распространения и новейших исполнительских установок. Указывается, что тремоло – это базисное понятие музыкального «словаря выразительности» домровой игры, один из ключевых приемов, благодаря которому достигается широкая образно-ассоциативная палитра звучания инструмента. На основе собственного исполнительского и педагогического опыта определяются специфические инструментально-домровые особенности тремолирования в тесной связи с художественно-риторическими установками исполнения. Отмечается образно-художественное разнообразие выразительных установок в различных типах домрового тремоло. В аспекте риторических составляющих домровой выразительности выявляется специфическое домровое legato как достижение через домровое tremolo звукового идеала инструмента, абсолютной свободы «дыхания на инструменте», что ощущается как параллель к вокальной кантиленности.↓У статті представлено власну концепцію виконавської риторики (на прикладі виконавської практики гри на домрі та на основі власного виконавського досвіду), яка спирається на єдність логічних і спонтанно-емоційних, наукових і онтологічно-релігійних, музикознавчих і виконавських чинників. Наголошується, що у наш час замість сталої ієрархії «художньо самодостатня прикладна творчість» висуваються змінні орієнтири, а то і відверта дифузія верств і рівнів артистичного вираження, що зумовило академізацію цілого ряду галузей і ланок музично-творчої практики популярної сфери, у тому числі гри на народних інструментах, які історично формувались у фольклорному мистецтві різних країн і лише в останні десятиріччя набувають нового художньо-естетичного сенсу і поступово входять до сфери академічної творчості і виконавства. Серед них специфічне місце посідає домра – інструмент, про який точаться суперечки як щодо його походження, так і щодо ролі в сучасному музично-мистецькому просторі, у тому числі, стосовно сучасних художньо-естетичних вимірів її поширення та новітніх виконавських настанов. Зазначається, що тремоло – це базисне поняття музичного «словника виразності» домрової гри, один із ключових прийомів, завдяки якому осягається така широка образно-асоціативна палітра звучання інструменту. На основі власного виконавського та педагогічного досвіду визначаються специфічні інструментальні домрові особливості тремолювання у щільному зв’язку з художньо-риторичними настановами виконання. Наголошується на образно-художньому розмаїтті виразових установок у різних типах домрового тремоло. В аспекті риторичних складових домрової виразності виявляється специфічне домрове legato як досягнення через домрове tremolo звукового ідеалу інструменту, абсолютної свободи «дихання на інструменті», що відчувається як паралель до вокальної кантиленності.
其他摘要：The article is devoted to an original concept of a performance technique which is based on the personal performance experience and on domra play experience in general. It relies on the unity of the logical and spontaneously emotional, the scientific and ontologically religious, the theoretic and performative. It should be considered, that nowadays, instead of a steady hierarchy of artistically independent persistent influence the new changeable influences or even transparent diffusions of directions and levels of artistic expressiveness have been proposed. That determines the academic process of a whole bunch of popular music performance compartments such as playing folk instruments that were historically formed in the national art of various countries and it has been only achieved the new artistic context during the last decades, gradually becoming a member of the academic art and performance. Among them domra plays a special part, being an instrument of argue regarding its heritage, as well as its role in the modern music art relative to the artistic dimensions of its expansion and the newest performance settings. Tremolo is suggested to be the basic term in the music “expressiveness vocabulary” of domra play and one of the key techniques that allow to achieve such a wide range of the instrument’s sound palette. It has based on the personal performance and pedagogic experience, we distinguish the specific instrumental features of domra tremolo in connection with the artistically rhythmic settings in different types of tremolo. We highlight the imagery variety of the tremolo types. In the context of the rhetoric side of domra expressiveness the specific domra legato has been displayed through domra tremolo and that becomes an absolute freedom of instrumental “breathing” that resembles vocal cantilena.
