期刊名称：Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво
印刷版ISSN：2616-759X
电子版ISSN：2617-1236
出版年度：2018
期号：2
页码：40-46
DOI：10.31866/2616-759x.2.2018.153223
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：Цель исследования заключается в формировании определяющих признаков эстрадного номера как структурной единицы эстрадного искусства, как отдельного логично и композиционно построенного выступления одного или нескольких исполнителей, сочетающего в себе жанровые разновидности других искусств, общность которых заключается в тесном сближении исполнителей и публики, в лаконичности, мобильности и развлекательности. Методы исследования. Этимологический метод понадобился для определения происхождения понятия «эстрадное искусство»; компаративный метод позволил осуществить сравнительный анализ признаков малых форм в искусстве; семиотическим методом авторы воспользовались для анализа соответствующей терминологии, а семантическим – для анализа их смыслов; аналитико-концептуальный метод позволил авторам определиться с понятием эстрадного номера как «молекулы» эстрадного искусства; системным методом совершено систематизацию определяющих признаков эстрадного номера. Научная новизна исследования заключается в том, что впервые в искусствоведческой науке систематизируются определяющие признаки эстрадного номера как синтетического художественного явления, как самостоятельной структурной единицы эстрадного искусства, его специфика, а, следовательно, отличия от других малых художественных форм. Вместе с тем авторы предлагают собственную трактовку дефиниции «эстрадный номер». Выводы. Эстрадный номер является синтетическим художественным явлением, которое представляет собой «атом» эстрадного искусства, его относительно самостоятельную структурную единицу в виде логически и композиционно построенного номера одного или нескольких исполнителей. Отличительными особенностями эстрадного номера является его синтетичность, короткометражность, концентрированность содержания, лаконичность, яркая зрелищность, динамичность, мобильность, актуальность, развлекательность и непосредственный контакт исполнителей с публикой.↓Мета дослідження полягає у формуванні визначальних ознак естрадного номера як структурної одиниці естрадного мистецтва, як окремого логічно й композиційно побудованого виступу одного або декількох виконавців, що поєднує в собі жанрові різновиди інших мистецтв, спільність яких полягає в тісному зближенні виконавців та публіки, у лаконічності, мобільності й розважальності. Методи дослідження. Етимологічний метод знадобився для визначення походження поняття «естрадне мистецтво»; компаративний метод дав змогу здійснити порівняльний аналіз ознак малих форм у мистецтві; семіотичним методом автори скористалися для аналізу відповідної термінології, а семантичним – для аналізу їхніх смислів; аналітико-концептуальний метод дав підстави визначитися з поняттям естрадного номера як «молекули» естрадного мистецтва; завдяки системному методу здійснено систематизацію визначальних ознак естрадного номера. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в мистецтвознавчій науці систематизуються визначальні ознаки естрадного номера як синтетичного мистецького явища, як самостійної структурної одиниці естрадного мистецтва, його специфіка, а, отже, відмінності від інших малих мистецьких форм. Разом з цим автори пропонують власне тлумачення дефініції «естрадний номер». Висновки. Естрадний номер є синтетичним мистецьким явищем, що становить собою «атом» естрадного мистецтва, його відносно самостійну структурну одиницю у вигляді логічно та композиційно побудованого виступу одного або кількох виконавців. Визначальними ознаками естрадного номера є його синтетичність, короткометражність, концентрованість змісту, лаконічність, яскрава видовищність, динамічність, мобільність, актуальність, розважальність та безпосередній контакт виконавців з публікою.
其他摘要：The purpose of the article is to form the main features of the variety number as a structural unit of pop art, as a separate logically and compositionally constructed performance of one or more performers, combining genre types of other arts whose commonality lies in the close rapprochement of performers and the public, in concordance, mobility and entertainment. Research methods. The etymological method has been used to determine the concept of «variety art» origin; The comparative method allowed the comparative analysis of the small forms signs in art; The semiotic method has been used by the authors for the analysis in the corresponding terminology, and semantic has been used for the analysis of their meanings; the analytical-conceptual method allowed the authors to define the concept of variety number as a «molecule» in pop art, and the systematic method has been used by the authors to systematize the key features in the variety number. The novelty of the study is that for the first time, in the science of art studies the main features of the variety number as a synthetic artistic phenomenon have been systematized as an independent structural unit in pop art, its specifics, and, consequently, differences from other small artistic forms. However, the authors offer their own interpretation in the definition of «pop number». Conclusions. Variety number is a synthetic artistic phenomenon, representing the «atom» of pop art, its relatively independent structural unit in the form of a logical and compositionally constructed performance of one or more performers. The key features of the variety number are its synthetic, short, content, concise, vivid entertainment, dynamism, mobility, relevance, entertainment and direct contact of performers with the public.
