期刊名称：Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво
印刷版ISSN：2616-759X
电子版ISSN：2617-1236
出版年度：2018
期号：2
页码：125-136
DOI：10.31866/2616-759x.2.2018.153244
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：Цель исследования – проанализировать роль эмоционального слуха и эмпатии как составляющих работы актера над сценическим образом в контексте совершенствования современной театральной педагогики. Методология исследования базируется на таких основных принципах: принципе объективности, благодаря которому авторам роль эмоционального слуха и эмпатии в искусстве актера рассматривается в историко-искусствоведческо-педагогическом разрезе во всей их сложности, многомерности и противоречивости, с учетом совокупности положительных и отрицательных сторон их содержания; принципе научности, с использованием которого выясняются причинно-следственные связи между научно проверенными знаниями, соответствующими современному уровню развития науки о речевом, эмоциональном слухах и эмпатии актера и их значении в исполнительском искусстве; принципы развития и взаимодействия, относительности, целостности, практичности предоставляют возможность авторам рассматривать данные феномены комплексно и прослеживать тенденциозные процессы. Указанная методология позволяет раскрыть значимость данной проблематики с точки зрения практического искусствоведения сквозь призму педагогических аспектов. Научная новизна. Исследования ученыхпсихологов, практиков театрального искусства и педагогов свидетельствуют о весомости эмоционального слуха и эмпатии в человеческом и, в частности, сценическом общении. В процессе исследования выявлена непосредственная связь между уровнем эмоционального слуха и эмпатии актера и его художественной потенцией к созданию высокохудожественных сценических образов. Выводы. Утверждается, что важное значение в восприятия человека имеет слух – речевой и эмоциональный. В искусстве актера оба его виды выполняют ведущую роль – как в работе актерского воображения в процессе создания художественного образа, так и в диалогическом общении с партнерами на сцене и со зрителем. Для современного актера важно развивать в себе не только речевой и эмоциональный слухи, но и эмпатию – способность к переживанию как активному, так и пассивному. Отмечено, что природа импровизационного творчества в искусстве актера непосредственно связана с такими характеристиками, как эмоциональный слух и эмпатия.↓Мета дослідження – проаналізувати роль емоційного слуху й емпатії як складників роботи актора над сценічним образом у контексті вдосконалення сучасної театральної педагогіки. Методологія дослідження базується на таких основних принципах: принципі об’єктивності, завдяки якому роль емоційного слуху й емпатії в мистецтві актора розглядається в історико-мистецтвознавчо-педагогічному розрізі в усій їхній складності, багатовимірності та суперечливості, з урахуванням сукупності позитивних і негативних сторін їхнього змісту; принципі науковості, з використанням якого з’ясовуються причинно-наслідкові зв'язки між науково перевіреними знаннями, що відповідають сучасному рівню розвитку науки про мовний, емоційний слухи й емпатію актора і їхнє значення у виконавському мистецтві; принципи розвитку та взаємодії, відносності, цілісності, практичності дають змогу розглядати названі феномени комплексно та простежувати тенденційні процеси. Зазначена методологія сприяє розкриттю значущості окресленої проблематики з точки зору практичного мистецтвознавства крізь призму педагогічних аспектів. Наукова новизна. Дослідження вчених-психологів, практиків театрального мистецтва та педагогів свідчать про вагомість емоційного слуху й емпатії в людському і, зокрема, сценічному спілкуванні. У процесі дослідження виявлено безпосередній зв’язок між рівнем емоційного слуху й емпатії актора та його художньою потенцією до створення високохудожніх сценічних образів. Висновки. Стверджується, що важливе значення у сприйнятті людини має слух – мовний та емоційний. У мистецтві актора обидва його види виконують провідну роль – і в роботі акторської уяви в процесі створення художнього образу, і в діалогічному спілкуванні з партнерами на сцені та з глядачем. Для сучасного актора важливо розвивати в собі не лише мовний та емоційний слухи, а й емпатію – здатність до переживання і активного, і пасивного. Зазначено, що природа імпровізаційної творчості в мистецтві актора безпосередньо пов’язана з такими характеристиками, як емоційний слух та емпатія.
其他摘要：The purpose of the article is to analyse the emotional hearing role and empathy as components of the actor’s work on a stage image in the improving modern theatrical pedagogical context. Methodology of the research is based on the main methodological principles: the objectivity principle, which allows the author to consider the emotional hearing role and empathy in the historical-art-pedagogical section in all their complexity, multidimensionality and contradiction, taking into account the totality of positive and negative aspects of their content; the scientific principle clarifies the causal relationships between scientifically verified knowledge that correspond to the current development level of the language science, emotional rumors and actor’s empathy and their significance in performing arts; the development principles and interaction, relativity, integrity, practicality provide an opportunity for authors to consider these phenomena complex and trace trends. Taken together, this methodology provides an opportunity to reveal the outlined problem significance in terms of practical art studies through the prism of pedagogical aspects. The scientific novelty. Researches by both psychologists and practitioners of theatrical art and teachers show the importance of emotional hearing and empathy in the human process and, in particular, stage communication. In the research course, a direct relationship was found between the emotional hearing level and the empathy of the actor and his artistic potency to create highly artistic stage images. Conclusions. It would be legitimate to say that speech and emotional hearing play an important role in the human perception process. In the actor art, they play a leading role, both in the acting imagination work in the creating an artistic image process, and in dialogical communication with partners on the stage and with the audience. For a modern actor, it is important to develop not only speech and emotional rumors, but also empathy there is the ability to experience both active and passive. It is also worth noting that the nature of improvisational creativity in the actor art is directly related to such characteristics as emotional hearing and empathy.
