期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи
印刷版ISSN：2227-6521
出版年度：2018
卷号：41
页码：17-22
DOI：10.26565/2227-6521-2018-41-03
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье анализируются основные модели конфликтологической парадигмы, а именно диадическая и триадическая модели конфликта. Первая связана с именем К. Маркса и характеризует Первый модерн, а вторая, триадическая связана с Г. Зиммелем, В. Бюлем, и в большей мере соотносится со Вторым модерном. В контексте диадической модели, конфликт происходит между двумя социальными группами, при этом выделяется основная причина их противоборства. Триадическая модель основывается на идее Зиммеля о том, что в конфликте могут участвовать три стороны, и допускает, что его субъекты и причины многозначны и множественны. Ее основные положения: 1) гетерогенность конфликтующих сторон, сложность отношений внутри группы, участвующей в конфликте; 2) многомерность конфликта, который одновременно происходит на разных уровнях; 3) разные функции конфликта; 4) мультиполярность социального пространства, с разными коалициями и с третьей стороной; 5) конфликт не должен рассматриваться как игра с нулевой суммой. Важным аспектом является понимание сущности и отношение к социальным и политическим революциям, кризисам в классической и современной эпохе. Транснационализация и гибридизация мирового пространства ставят вопрос о необходимости актуальных исследований глобализации, а также конфликтов и кризисов, которые напластовываются под ее воздействием в современных обществах.↓У статті аналізуються основні моделі конфліктологічної парадигми, а саме діадична й тріадична моделі конфлікту. Перша пов’язана з ім’ям К. Маркса та характеризує Перший модерн, а друга, тріадична пов’язана з Г. Зіммелем, В. Бюлем, і більшою мірою співвідноситься з Другим модерном. В діадичній моделі конфлікт відбувається між двома соціальними групами, при цьому виділяється основна причина їхнього протиборства. Тріадична модель спирається на ідею Зіммеля, що в конфлікті можуть брати участь три сторони, і припускає, що його суб'єкти і причини багатозначні та множинні. Її основні тези: 1) гетерогенність конфліктуючих сторін, складність відносин всередині групи, що бере участь у конфлікті; 2) багатомірність конфлікту, що одночасно відбувається на різних рівнях; 3) різні функції конфлікту; 4) мультиполярність соціального простору, з різними коаліціями та з третьою стороною; 5) конфлікт не повинен розглядатися як гра з нульовою сумою. Важливим аспектом є розуміння сутності і ставлення до соціальних та політичних революцій, криз у класичну та сучасну добу. Транснаціоналізація та гібридизація світового простору ставлять питання про необхідність актуальних досліджень глобалізації, а також конфліктів та криз, що напластовуються під її впливом у сучасних суспільствах.
其他摘要：The article analyzes the main models of the conflictological paradigm, namely dyadic and triadic models of conflict. The first is associated with the name of K. Marx and characterizes the First Modern, and the second - the triadic connected – with G. Zimmel, V. Bühle and to a greater extent relates to the Second Modern. In the context of the dyadic model, the conflict occurs between two social groups, while the main reason for their confrontation is highlighted. The triadic model is based on Simmel's idea that three parties can participate in the conflict, and presupposes, in this connection, the ambiguity and plurality of its subjects and causes. Its main thesis: 1) the heterogeneity of the conflicting parties, the complexity of relations within the group involved in the conflict; 2) multidimensionality of the conflict, which simultaneously occurs at different levels; 3) different functions of the conflict; 4) multipolarity of the social space, with different coalitions and with a third party; 5) the conflict should not be considered as a zero-sum game. An important aspect is the understanding of the essence and attitude to social and political revolutions, the crises in the classical and the modern age. Transnationalization and hybridization of the world's space raise the question of the need for topical studies of globalization, as well as conflicts and crises that are being lethal under its influence in modern societies.
