期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи
印刷版ISSN：2227-6521
出版年度：2017
卷号：39
页码：41-52
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье представлены теоретические основания и эмпирические показатели феномена «социокультурный капитал вынужденных мигрантов». Социокультурный капитал – это совокупность социальных и культурных ресурсов социальных акторов (как индивидов, так и социальных групп/общностей), которые могут быть использованы для достижения определенных целей, получения прибыли и оптимизации социальных позиций. Систематизированы эмпирические индикаторы социокультурного капитала вынужденных мигрантов, в результате чего осуществлено различение показателей сковывающего (bonding), соединяющего (bridging) и связывающего (linking) социального капитала, выявлены акциональные аспекты объективированного модуса культурного капитала, показатели статической и динамической форм сертифицированного культурного капитала, когнитивно-языковые аспекты инкорпорированной формы культурного капитала, а также эмпирические показатели культурно-пространственной мобильности вынужденных мигрантов.↓У статті представлені теоретичні основи та емпіричні показники феномена «соціокультурний капітал вимушених мігрантів». Соціокультурний капітал – це сукупність соціальних і культурних ресурсів соціальних акторів (як індивідів, так і соціальних груп/спільнот), які можуть бути використані для досягнення певних цілей, отримання прибутку та оптимізації соціальних позицій. Систематизовані емпіричні індикатори соціокультурного капіталу вимушених мігрантів, в результаті чого здійснено розрізнення показників сковуючого (bonding), поєднуючого (bridging) і зв'язуючого (linking) соціального капіталу, виявлені акціональні аспекти об'єктивованого модусу культурного капіталу, показники статичної та динамічної форм сертифікованого культурного капіталу, когнітивно-мовні аспекти інкорпорованої форми культурного капіталу, а також емпіричні показники культурно-просторової мобільності вимушених мігрантів.
其他摘要：The article presents theoretical bases and empirical indicators of phenomenon of "sociocultural capital of reluctant migrants". Sociocultural capital is the aggregate of social and cultural resources of social actors (individuals as well as social groups/communities) that can be used to achieve certain goals, get profit and optimize social positions. The empirical indicators of the sociocultural capital of reluctant migrants are systematized. As a result, distinction between the indicators of bonding, bridging and linking social capital is carried out. Active aspects of objectified mode of cultural capital, indicators of static and dynamic forms of certified cultural capital, linguistic aspects of incorporated form of cultural capital as well as empirical indicators of cultural-spatial mobility reluctant migrants are revealed. The involuntary and voluntary forms of spatial mobility are defined: if in the first case, territorial movements are accompanied by negative human experiences, then in case of voluntary spatial mobility, a person experiences positive emotions and develops social and cultural competencies. Just voluntary forms of spatial mobility should be considered as an important indicator of sociocultural capital of reluctant migrants.
