期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи
印刷版ISSN：2227-6521
出版年度：2017
卷号：39
页码：73-79
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье на основе родства понятий «безопасность» и «безопасность жизнедеятельности», ссылаясь на типологизацию определений концепта безопасности, разработанную В. Липканом, и систематизацию аспектов его изучения, представленную в работах В. Родачина, уточнено содержание понятия «безопасность жизнедеятельности», а также определены основные направления его исследования как социального явления. Безопасность жизнедеятельности рассматривается как составляющая воплощения культуры безопасности, сложное образование, которое предполагает формирование мотивации безопасного образа жизни, определение направления базовой культуры безопасного поведения, а также развитие таких компетенций как сформированность комплекса знаний и навыков своевременного распознавания возможных угроз безопасности, знание стандартных правил поведения в экстремальных ситуациях, умение реализовывать действия по самосохранению. Среди возможных социологических направлений его изучения выделены объективно-субъективное, структурно-функциональное, социокультурное и научное. Последнее из них является наиболее перспективным, исходя из его комплексности, возможности обобщения трех предыдущих.↓У статті на основі спорідненості понять «безпека» та «безпека життєдіяльності», апелюючи до типологізації визначень концепту безпеки (В. Ліпкан) та систематизації аспектів його вивчення (В. Родачин), реалізовано спробу уточнення змісту безпеки життєдіяльності як соціального явища, а також з’ясування основних можливих соціологічних напрямів його дослдіження. Зокрема, безпеку життєдіяльності визначено як складову втілення культури безпеки, складне утворення, що передбачає формування мотивації безпечного життя, спрямування базової культури безпечної поведінки, розвиток таких компетенцій як сформованість комплексу знань й навичок своєчасного розпізнавання можливих загроз безпеці, знання стандартних правил поведінки в екстремальних ситуаціях, вміння реалізовувати дії щодо самозбереження. Серед можливих соціологічних напрямів його вивчення схарактеризовано об’єктивно-суб’єктивний, структурно-функціональний, соціокультурний та науковий. Останній з яких є найперспективнішим, зважаючи на його комплексність, можливість поєднати у собі три попередні.
其他摘要：In article on the basis of the relationship of the terms "security" and "safety", referring to a typology of definitions of the concept of security developed by V. Lipkan, and systematization of aspects of his study, presented in the works of V.Rodachin, clarified the meaning of "safety", and also defined the main directions of his research as a social phenomenon. Safety is considered as a component of the embodiment of the safety culture, complex entity, which involves the formation of motivation the safe way of life, determine the direction of the underlying culture of safe behavior and the development of competencies such as the formation of a complex of knowledge and skills for timely identification of possible security threats, knowledge of the standard rules of behavior in extreme situations, ability to implement actions for self-preservation. Among the possible sociological areas of study selected subjective-objective, structural-functional, social, cultural and scientific. The last of these is most promising based on its complexity, the possibility of generalization of the previous three.
关键词：безпека;безпека життєдіяльності;соціальне явище;аспекти вивчення
