期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи
印刷版ISSN：2227-6521
出版年度：2016
卷号：37
页码：37-44
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье проанализированы этапы институционализации социологии безопасности в современной западной социологической мысли. В частности, определены предпосылки становления социологии безопасности и социального познания проблем безопасности, представленные в работах классиков социологической науки. Охарактеризован первый период становления социологии безопасности, особенностью которого является возникновение социологии международной безопасности в качестве самостоятельной научной дисциплины. В рамках данного этапа проанализированы идеи Б. Броди, Г. Кана, Т. Шеллинга, А. Уолстеттера, А. Вольферса. Очерчены характеристики второго этапа институционализации социологии безопасности - расширение представлений о субъективном измерение безопасности, раскрытие социокультурных аспектов ощущения безопасности/незащищенности в массовом сознании в условиях разрыва с традицией и турбулентностью социальных процессов. Проанализированы труды К. Бута, Р. Джонса, Б. Бузана, А. Вейвера, З. Баумана, Э. Гидденса, У. Бека, Н. Лумана, П. Штомпки и др. Определены перспективы развития социологии безопасности на третьем (современном) этапе, в том числе посредством расширения определений предметной области, нового понимания безопасности жизнедеятельности людей, обусловленных стремительными изменениями среды международных отношений.↓У статті здійснено аналіз етапів інституціоналізації соціології безпеки у сучасній західній соціологічній думці. Зокрема, окреслено передумови становлення соціології безпеки й соціального пізнання проблем безпеки, представлені у роботах класиків соціологічної науки. Схарактеризовано перший період становлення соціології безпеки, особливістю якого є виникнення соціології міжнародної безпеки в якості самостійної наукової дисципліни. У межах даного етапу висвітлено ідеї Б. Броді, Г. Кана, Т. Шеллінга, А. Уолстеттера, А. Вольферса та ін. Визначено характерні риси другого етапу інституціоналізації соціології безпеки, що полягають у розширенні уявлень про суб’єктивний вимір безпеки, розкритті соціокультурних аспектів відчуття безпеки/незахищеності у масовій свідомості в умовах розриву з традицією й турбулентністю соціальних процесів. Проаналізовано праці К. Бута, Р. Джонса, Б. Бузана, О. Вейвера, З. Баумана, Е. Гідденса, У. Бека, Н. Лумана, П. Штомпки та ін. Окреслено можливі перспективи розвитку соціології безпеки на третьому (сучасному) етапі, зокрема за рахунок розширення означень предметної галузі, нового розуміння безпекового стану людей, обумовлених стрімкими змінами середовища міжнародних відносин.
其他摘要：The article analyzes the stages of institutionalization of security in contemporary Western sociology sociological thought. In particular, the defined conditions of formation of sociology and social security knowledge of security problems presented in the works of the classics of sociology. It characterized the first period of the security sociology feature of which is the emergence of international security sociology as an independent scientific discipline. As part of this phase are analyzed ideas B. Brodie, H. Kahn, T. Schelling, A. Wohlstetter, A. Wolfers. Outlines the characteristics of the second stage of institutionalization of security Sociology - expanding concepts of the subjective dimension of security, disclosure of social and cultural aspects of the sense of security / insecurity in the mass consciousness in a break with tradition and turbulent social processes. We analyzed the works of K. Booth, R. Jones, B. Buzan, A. Waiver, S. Bauman, A. Giddens, U. Beck, N. Luhmann, P. Sztompka. The prospects of the development of the security of sociology at the third ( modern ) stage, including by expanding the definition of a domain, a new understanding of human security of life caused by the rapid changes in the international relations.
