标题：Социальное как антропологическая константа: проблематика социального и знаниевого в европейских социально-антропологических студиях первой половины ХХ века
期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи
印刷版ISSN：2227-6521
出版年度：2013
期号：1053
页码：22-28
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье рассматривается статус знания в структуре социального и социальное как результат знания, которым обладают люди. Анализируется взаимосвязь данных феноменов в антропологических концепциях, причины, истоки и траектория внимания к ним со стороны европейских социальных антропологов. Подчёркивается, что знание в антропологических исследованиях проблематизируется крайне неоднозначно, далеко не всегда обретая статус самостоятельной гносеологической проблемы, что обусловливается тем, что социальное в социально-антропологических концепциях является непроблематизированным в принципе, атрибутируясь как имманентное свойство человеческой природы. Делается вывод о том, что такая взаимосвязь проблематизированности демонстрирует, что знание и социальное в социологических исследованиях обретают связанность много раньше, чем это было эксплицировано в позднефеноменологической теории, а также о том, что исследование социального как антропологической константы является гносеологически интересным, но методологически тупиковым вариантом анализа знаниевой структуры социального.↓ У статті розглядається статус знання в структурі соціального та соціальне як результат знання, яким люди володіють. Аналізується взаємозв’язок даних феноменів в антропологічних концепціях, причини, витоки та траєкторія уваги до них з боку європейських соціальних антропологів. Підкреслюється, що знання в антропологічних студіях проблематизується вкрай неоднозначно, далеко не завжди отримуючи статус самостійної гносеологічної проблеми, що обумовлюється тим, що соціальне в соціально-антропологічних концепціях є непроблематизованим в принципі, атрибутуючись як іманентна властивість людської природи. Робиться висновок про те, що такий взаємозв’язок проблематизованості демонструє, що знання та соціальне в соціологічних дослідженнях отримує зв’язаність набагато раніше, аніж це було експліковане в пізньофеномеологічній теорії, а також про те, що дослідження соціального як антропологічної константи є гносеологічно цікавим, однак методологічно безперспективним варіантом аналізу знаннєвої структури соціального.
其他摘要：The knowledge status in structure of social and social as result of knowledge which people possess is considered in article. The interrelation of these phenomena in anthropological concepts, the reasons, sources and an attention trajectory to them from the European social anthropologists are analyzed. It is emphasized that the knowledge in anthropological researches is extremely ambiguous actualized, not always finding the status of an independent gnoseological problem that is caused by that social in social and anthropological concepts is non-actualized at all, atributing as immanent property of a human nature. The conclusion that such interrelation of a actualization shows that knowledge and social in sociological researches find coherence much earlier is drawn, than it was shown in the late phenomenological theory, and also that research social as an anthropological constant is gnoseological interesting, but methodologically deadlock version of the analysis of knowledge structure of social.
