期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи
印刷版ISSN：2227-6521
出版年度：2015
卷号：35
页码：31-37
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье проанализированы особенности содержания и происхождения понятия «риск» сквозь оптику различных социологических подходов. Исходя из дуализма объективистского и социально-конструктивистского подходов к определению риска,автор акцентирует внимание на дуальности рисков деятельности и рисков среды. В работе опровергается несколько «мифов» о риске - миф о «закрепленности» и миф о «катастрофичности» риска. При этом риск рассматривается как атрибутивная характеристика человеческой деятельности, которая способствует «раскрытию» субъектности агента в принятии решений. По мнению автора, именно перспектива осознания и осмысления рисков имеет потенциал частичного управления рисками. Исследовательское внимание уделяется изучению этимологии понятия «риск», в результате чего сделан вывод об отсутствии «временной» и «пространственной» локализации риска и распространенности использования этого термина для номинирования тождественных феноменов в различных культурах. Осуществлен анализ содержательного наполнения понятия «риск» в социологии социогуманитарных дисциплинах. Автором предложены исследовательские акценты, которые помогают понять специфические особенности такого социального феномена, как риск, в логике развития социологической мысли и научной доктрины в целом. Особое внимание сфокусировано на анализе синтетических социологических подходов к изучению рисков, которые автор считает наиболее эвристическими для исследования данного феномена.↓У статті проаналізовані особливості змісту та походження поняття «ризик» крізь оптику різних соціологічних підходів. Виходячи з дуалізму об'єктивістського та соціально-конструктивістського підходів до визначення ризику, автор акцентує увагу на дуальності ризиків діяльності та ризиків середовища. В роботі спростовується декілька «міфів» про ризик – міф про «закріпленість» та міф про «катастрофічність» ризику. При цьому ризик розглядається як атрибутивна характерисика людської діяльності, що сприяє розкриттю суб’єктності агента у прийнятті рішень. На думку автора, саме перспектива усвідомлення та осмислення ризиків має потенціал часткового керування ризиками. Дослідницька увага приділена вивченню етимології поняття «ризик», в результаті чого зроблено висновок щодо відсутності «часової» і «просторової» локалізації ризику та поширеності використання цього терміну для номінування тотожних феноменів у різних культурах. Здійснено порівняльний аналіз змістовного навантаження поняття «ризик» у соціології та інших соціогуманітарних дисциплінах. Автором запропоновані дослідницькі акценти, які допомагають зрозуміти специфічні особливості такого соціального феномену, як ризик, у логіці розвитку соціологічної думки та наукової доктрини в цілому. Особлива увага сфокусована на аналізі синтетичних соціологічних підходів до вивчення ризику, які автор вважає найбільш евристичними для дослідження цього феномену.
其他摘要：The article analyzes the features of the content and origins of the concept of "risk" through the optics of different sociological approaches. On the basis of dualism objectivist and socio-constructivist approaches to the definition of risk, the author focuses on the duality of activity risks and the environmental risks. The paper refuted several "myths" about the risk - the myth of the "tightness" and the myth of the "catastrophic" risk. The risk is considered as a characteristic attribute of human activity that contributes to the "disclosure" of subjectivity in the decision-making agent. According to the author, the prospect of awareness and understanding of risk has the potential partial risk management. The research focuses on the study of the etymology of the concept of "risk" as a result it was concluded that there is no "time" and "space" the containment of risk and the prevalence of the use of the term for nomination of identical phenomena in different cultures. The analysis of the substantive content of the notion of "risk" in the sociology of social and humanitarian disciplines. The author offers the research emphases, which help to understand the specifics of such a social phenomenon as the risk, in the logic of the development of sociological thought and scientific doctrines in general. Particular attention is focused on the analysis of synthetic sociological approaches to the study of the risks, which the author considers most heuristic for the study of this phenomenon.
