摘要：Потреба у фахових кадрах на теренах Буковини з’явилась безпосередньо в момент становлення системи фізичного виховання школярів краю середини ХІХ ст. В змісті «Організаційного нарису гімназій та реальних шкіл в Австро-Угорський імперії», закону від 14 травня 1869 р. з’явилось офіційне визнання «тілесних вправ» як обов’язкового предмета викладання. Крім того, вагому роль в кадровому забезпеченні системи фізичного виховання Буковини відігравало розпорядження міністра віросповідань та освіти щодо вимог про порядок прийняття державних екзаменів у кандидатів на здобуття посади вчителя гімнастики (1870). Саме нестача професійних кадрів змусила громадських активістів організовувати різноманітні форми підготовки вчителів гімнастики, інструкторів з загальної фізичної підготовки, пожежно-січової справи. В столиці краю систематично проводили «гімнастично-пожарничі» курси, в популяризації яких активно приймала участь буковинська преса. На вимогу системи фізичного виховання всіх верств населення Буковини в краї була створена процедура підготовки та підвищення кваліфікації фахівців цієї галузі. Але об’єднати всі форми підвищення кваліфікації в єдину державну систему, сформувати заклад, що відповідав вимогам часу, педагогічним положенням стало можливим лише в 40-рр. ХХ ст. Період 1938-1939 рр. став етапом становлення системи методичної роботи з керівними та педагогічними кадрами освіти УРСР. Основними складовими цієї діяльності стали: школа, кущові методичні об’єднання, педагогічні кабінети при районних відділах народної освіти, інститути удосконалення вчителів при обласних відділах народної освіти. Основними формами післядипломної педагогічної освіти було визначено такі: курсові заходи підвищення кваліфікації; семінари і педагогічні практикуми; радіо лекції; конференції, гуртки, наради і виставки з питань обміну кращим педагогічним досвідом; загально-освітні та спеціальні навчальні екскурсії; систематичні консультації та інструктажі; розповсюдження методичних матеріалів (стенограм уроків, методичних розробок, збірників); проведення науково-дослідної роботи з класом; співпраця кращих учителів із кафедрами вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ. Інститут складався з дев’яти навчально-методичних кабінетів, зокрема: педагогіки, початкових класів, української і російської мови та літератури, іноземних мов, історії та географії, математики і фізики, біології й хімії, фізичної культури, позашкільного виховання↓Потребность в профессиональных кадрах на территории Буковины появилась непосредственно в момент становления системы физического воспитания школьников края середине XIX в. В смысле «Организационного очерка гимназий и реальных школ в Австро-Венгерский империи», закона от 14 мая 1869 появилось официальное признание «телесных упражнений» как обязательного предмета преподавания. Кроме того, важную роль в кадровом обеспечении системы физического воспитания Буковины играло распоряжение министра вероисповеданий и образования относительно требований о порядке принятия государственных экзаменов у кандидатов на получение должности учителя гимнастики (1870). Именно нехватка профессиональных кадров заставила общественных активистов организовывать различные формы подготовки учителей гимнастики, инструкторов по общей физической подготовке, пожарного дела. В столице края систематически проводили «гимнастическо-пожарные» курсы, в популяризации которых активно участвовала буковинская пресса. По требованию системы физического воспитания всех слоев населения Буковины в крае была создана процедура подготовки и повышения квалификации специалистов этой отрасли. Но объединить все формы повышения квалификации в единую государственную систему, сформировать заведение, отвечал требованиям времени, педагогическим положением стало возможным только в 40-гг. ХХ в. Период 1938-1939 гг. стал этапом становления системы методической работы с руководящими и педагогическими кадрами образования УССР. Основными составляющими этой деятельности стали: школа, кустовые методические объединения, педагогические кабинеты при районных отделах народного образования, институты усовершенствования учителей при областных отделах народного образования. Основными формами последипломного педагогического образования были определены следующие: курсовые мероприятия по повышению квалификации; семинары и педагогические практикумы; радио лекции конференции, кружки, совещания и выставки по вопросам обмена лучшим педагогическим опытом; общеобразовательные и специальные учебные экскурсии систематические консультации и инструктажи; распространения методических материалов (стенограмм уроков, методических разработок, сборников) проведение научно-исследовательской работы с классом; сотрудничество лучших учителей с кафедрами высших учебных заведений и научно-исследовательских учреждений. Институт состоял из девяти учебно-методических кабинетов, в частности: педагогики, начальных классов, украинского и русского языка и литературы, иностранных языков, истории и географии, математики и физики, биологии и химии, физической культуры, внешкольного воспитания.
其他摘要：The need for professional staff in the territory of Bukovina appeared immediately at the time of the formation of the system of physical education of students in the mid-nineteenth century. In the content of the «Organizational of High Schools and Real Schools in the Austro-Hungarian Empire», the law of May 14, 1869 declared the official recognition of «physical exercises» as a compulsory subject of teaching. In addition, the decree of the Minister of Religion and Education on the requirements for the procedure for admission of state exams to candidates for the post of teacher of gymnastics (1870) played an important role in the staffing of the system of physical education of Bukovina. It was the lack of professional staff that made public activists to organize various forms of training of gymnastics teachers, general physical training instructors. «Gymnastics-fire» courses, in which popularization the Bukovina press actively participated, were systematically held in the capital of the region. At the request of the system of physical education of all segments of the population of Bukovina in the region, a procedure for training and advanced training of specialists in this field was established. But to combine all forms of advanced training into a single state system, to create an institution that meets the requirements of time, pedagogical provisions became possible only in 40's of the twentieth century. The period of 1938-1939 was the stage of the formation of a system of methodical work with the managerial and pedagogical staff of education of the USSR. The main components of this became: school, shrub methodical associations, pedagogical offices at district departments of public education, institutes of teacher improvement at regional departments of public education. The Institute consisted of nine teaching and training offices, including: pedagogy, elementary classes, Ukrainian and Russian language and literature, foreign languages, history and geography, mathematics and physics, biology and chemistry, physical education, extracurricular education
关键词：Буковина;курси;навчальні предмети;слухачі;фахівці;фізичне виховання;форми роботи;Буковина;курсы;учебные предметы;слушатели;специалисты;физическое воспитание;формы работы
其他关键词：Bukovina;courses;subjects;students;specialists;physical education;forms of work
