摘要：Строкаті світоглядні уявлення наших сучасників є виявом загальносвітоглядних процесів у світі, які, зазвичай, визначаються через поняття "глобалізаційні процеси", "інформаційна доба", "постмодернова настанова" і супроводжуються зокрема такими негативними доповненнями, як "глобальні проблеми людства", "інформаційна перенасиченість", "втрата віри в розумність людства та його історичний прогрес". До останніх слід також віднести втрату віри в наявність істинного сенсу життя, світу, історії і, як наслідок, відсутність віри у гарантовані перспективи досягнення належного стану буття. Зрозуміло, що ці проблеми тим чи іншим чином вкорінені саме у духовній сфері, адже відсутність чи неактуальність основ світогляду може привести до інформаційної розгубленості, відчуженості від світу, втрати самоідентичності та гармонійного й цілісного бачення буття в його різновекторних часових параметрах. Вочевидь, що саме релігія, а зокрема й Католицька Церква, має історично вироблені та перевірені засоби для повернення людському світогляду віри у дійсні, вагомі підстави й перспективи людського життя. Зрештою й самі релігійні організації мають неабияке зацікавлення в своїй актуальності в сучасному світі, адже від цього залежатиме й їхнє майбутнє.
