摘要：Поряд з іншими визначеннями, XX століття називають ще й століттям панування ідеологій, які майже завжди розглядали людину в ролі засобу для встановлення того чи іншого типу панування: чи то національного, чи то класового, а чи ж бюрократичного. Будь-якого, але обов'язкового такого, що протистояло б людській свободі, а відтак – і справедливості. Ідеологія відучує людину вільно мислити та свідомо приймати рішення. Вона хоче привчити її покірно пристосовуватися до існуючих політичних і економічних умов, сформувати поверхове сприйняття пропагованої дійсності якнайкращої та незмінної. Ідеологія тоталітаризму прагне перетворити людину на «суспільну сновиду», самозакоханого та всім задоволеного обивателя, байдужого до духовних запитів.
