期刊名称：Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках
印刷版ISSN：2618-1274
电子版ISSN：2618-1282
出版年度：2019
卷号：2
期号：2
页码：41-48
DOI：10.15421/341923
出版社：Oles Honchar Dnipro National University
摘要：Аналізується сучасний стан філософського-антропологічного знання, тенденції до переосмислення предмета, статусу і методології філософської антропології, обумовлені переважанням постмодерністської парадигми в світогляді кінця ХХ - початку ХХІ століть і запереченням граничних підстав буття, з одного боку, а також посиленням впливу технологічних процесів на природу і існування самої людини, з іншого. Щодо філософсько-антропологічних досліджень переосмислення класичних підходів виражається у відмові від визнання сутнісних характеристик людини і цілісного бачення людини (есенціалістського принципу). Наслідком такої позиції є зосередженість на фрагментарності та сингулярності в описі людського і домінування негативної антропології, яка стверджує неможливе вість сказати про людину що-небудь конкретне. У зв'язку з позначеною ситуацією обґрунтовується правомірність вживання концепту «образ людини» в філософському дискурсі в якості репрезентативного і загально значимого зрізу уявлень про людину. Такий образ формується в контексті філософської і художньої рефлексії як відображення деякої об'єктивної реальності - «як» і «яким чином» людина представлена в певному культурно-історичному та соціальному просторі. Образ людини в якості концепту в концентрованій формі фіксує смисли і цінності, що мають першорядне значення, а також являє собою «втрачену» постмодерном, але шукану сьогодні цілісність. Разом з тим концепт «образ людини» не тільки відображає реальність, а й виявляє ідеальне бачення людини, задає спрямованість формування людиною своєї ідентичності і детермінує концептуальні орієнтири в просторі соціальної комунікації.
其他摘要：The current state of philosophical and anthropological knowledge, the tendency to rethink the subject, status and methodology of philosophical anthropology is analyzed. It is due to the predominance of the postmodern paradigm in the worldview of the late 20th - early 21st centuries and the denial of the ultimate foundations of being, on the one hand, and also the increased influence of technological processes on the nature and existence of man himself, on the other. In relation to philosophical and anthropological studies, the revision of classical approaches is expressed in the refusal to recognize the essential characteristics of a person and a holistic vision of a person (an essentialist principle). The consequence of this position is the focus on fragmentation and singularity in the description of the human and the dominance of negative anthropology, which claims the inability to say anything definite about a person.In connection with the indicated situation, the legitimacy of the use of the concept “image of a person” in philosophical discourse as a representative and universally valid seeing about a person is substantiated. Such an image is formed in the context of philosophical and artistic reflection as a reflection of some objective reality - “how” a person is represented in a certain cultural, historical and social space. The image of a person as a concept in concentrated form captures the meanings and values of paramount importance, and represents the “lost” by postmodernity, but the integrity sought today. At the same time, the concept “image of a person” not only reflects reality, but also reveals an ideal vision of a person, sets the direction in which a person forms his identity and determines conceptual guidelines in the space of social communication.
关键词：концепт; образ людини; філософська антропологія; сенс; цінність
