标题：Лінгвокомунікативна компетентність викладача-мовника: етноспецифіка функціонування антропонімів у навчально-педагогічному дискурсі університетського освітнього простору
期刊名称：Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: Міжпредметні зв'язки
印刷版ISSN：2073-4379
出版年度：2020
期号：36
页码：111-130
DOI：10.26565/2073-4379-2020-36-09
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье исследуется лингвокоммуникативная компетентность преподавателя-языковеда относительно профессионально корректного обращения к студенту-инофону на занятиях по русскому / украинскому языку как иностранному по полному имени собственному с учётом его этноспецифики: количества и функций составляющих элементов, их юридически закреплённой последовательности и традиций имянаречения. Цель исследования − актуализировать, привлечь внимание преподавателей-языковедов к этноспецифике антропонимической формулы, функционального и социокультурного значения ее составляющих в связи с национальной концепцией личности и языковой картиной мира, её особому месту в процессе адаптации и аккультурации студентов-инофонов к образовательному пространству. В статье проанализированы и зафиксированы эти составляющие в антропонимичных формулах многочисленных этносов, представленных в университетском образовательном пространстве (арабских и индийских студентов), выделены их расхождения с современными официальными формулами социальной идентификации личности в Украине, названы общие ошибки студентов-инофонов и преподавателей-етнокоммуникантов, которые обусловлены различиями в антропонимичных формулах официально-делового стиля речи в Украине и стране студента. В статье используется понятие этноса для определения иерархии ценностей общения, которое отражается в последовательности составляющих такой формулы и маркерах личного имени; названы факультеты нашего университета, для которых является актуальным изучение антропонимов. В статье проанализировано соответствие обращения к собеседнику требованиям межкультурной коммуникации, намечены дальнейшие пути исследования этноантропонимов в учебно-педагогическом дискурсе: гендерный аспект и изменения в современном мировом антропонимиконе.↓У статті розглянуто лінгвокомунікативну компетентність викладача-мовника щодо професійно коректного звертання до студента-інофона на занятті з російської / української мови як іноземної за повним власним іменем із урахуванням його етноспецифіки: кількості і функцій складників, їхньої юридично закріпленої послідовності та традицій ім’янаречення. Мета дослідження – актуалізувати, привернути увагу викладачів-мовників до етноспецифіки антропонімічної формули, функціонального й соціокультурного значення її складників, до її зв’язку з національною концепцією особистості та мовною картиною світу, до її особливого місця в процесі адаптації та акультурації студентів-інофонів у новому освітньому просторі. У статті проаналізовано й зафіксовано складники антропонімічних формул мов найчисельніших етносів, що представлені в університетському освітньому просторі (арабських та індійських студентів), виокремлено їхні розбіжності з сучасними офіційними формулами соціальної ідентифікації особистості в Україні, названі типові помилки студентів-інофонів та викладачів-етнокомунікантів, що зумовлені розбіжностями в структурі та функціонуванні антропонімічних формул офіційно-ділового стилю мовлення України та країн студентентів-інофонів. У статті використовується поняття етносу задля означення ієрархії цінностей спілкування, яка відбивається у послідовності складників такої формули та маркерах особистого імені; названо факультети нашого університету, для яких актуальним є вивчення національних особливостей антропонімів. У статті проаналізовано відповідність звертання до співкомуніканта вимогам міжкультурної комунікації, намічено подальші шляхи дослідження етноантропонімів у навчально-педагогічному дискурсі − гендерний аспект та зміни в сучасному світовому антропоніміконі.
其他摘要：The article deals with the linguocommunicative competence of a language teacher in relation to a professionally correct contact with a non-native student in the class of Russian / Ukrainian as a foreign language. The focus is on the form of addressing the student in view of ethnospecificity, i.e. using the full personal name and taking into account the number and functions of its constituents, their legally fixed sequence and traditions of naming. The purpose of the research is to draw the attention of language teachers to the ethnospecificity of the anthroponymic formula, functional and socio-cultural significance of its components, to its connection with the national concept of personality and the linguistic picture of the world, to its special place in the process of adaptation and acculturation of foreign students to a different educational of space. The authors identify, describe and analyze the functions of these constituents in the anthroponymic formulas of numerous ethnic groups that are represented in the university educational space (Arabic and Indian students). The article reveals their differences from the modern traditional anthroponymic formulas for the social identification of personality in Ukraine. The authors analyze the correspondence of such a form of address to the requirements of intercultural communication and the limits, behind which the student begins to feel discomfort and even could have a cultural shock. The relationship of anthroponymicons with the linguistic picture of the world, national concepts of personality and mentality of each ethnic group have been noted as well. The modern general trends of the process of changing the world anthroponymicon, lexical and grammatical educational topics in the language of the specialty, during the study of which students need knowledge of practical comparative anthroponymy, have been named. The article uses the concept of ethos to determine the hierarchy of communication values, which is reflected in the sequence of components of such a formula and markers of a personal name.
