期刊名称：Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: Міжпредметні зв'язки
印刷版ISSN：2073-4379
出版年度：2019
期号：35
页码：37-47
DOI：10.26565/2073-4379-2019-35-03
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：На сегодняшний день лингвокультурологический подход к преподаванию РКИ считается наиболее перспективным и значимым. Овладение языком невозможно без понимания культуры народа, язык которого изучается, а табуированная лексика – безусловно, значительная часть каждого языка и культуры. В статье представлена попытка рассмотрения табуированной лексики современного русского языка с точки зрения необходимости и возможности ее преподавания в курсе РКИ для иностранных студентов-филологов. В частности, отмечается изменение причин появления современных речевых табу: если раньше основной причиной табуирования был страх, то сегодня речь идет о психолингвистических изменениях в обществе, связанных с общей установкой на толерантность, обеспечение всех членов социума равными возможностями. Именно это сегодня и является основной причиной табуирования тех или иных слов. К тому же, в статье отмечается, что табуированные темы будут неодинаковыми при внутрикультурной и межкультурной коммуникации (в качестве примера можно говорить о негативных этностереотипах). Наконец, в статье перед преподавателем РКИ ставится вопрос: следует ли обсуждать табуированную лексику на занятиях со студентами-иностранцами? И если да, то каков механизм обучения «запрещенным» словам? Автор приходит к выводу, что, несмотря на некоторую экзотичность темы, все же знание табуированной в нашей культуре лексики чрезвычайно важно для иностранных студентов, так как оно поможет им не в предсказуемой атмосфере университета, а в реальной жизни. Доказано, что в системе обучения табуированной лексике целесообразно использовать привычную для преподавателей систему языковых и речевых упражнений, предтекстовых, притекстовых и послетекстовых заданий. В качестве наглядности автор предлагает образцы нескольких таких упражнений, обращая внимание, что примерами могут служить не только смоделированные преподавателем предложения, но и адаптированные тексты художественного, публицистического, научного стилей.↓На сьогоднішній день лінгвокультурологічний підхід до викладання РМІ вважається найбільш перспективним і значущим. Оволодіння мовою неможливе без розуміння культури народу, мова якого вивчається, а табуйована лексика – безумовно, значна частина кожної мови і культури. У статті представлена спроба розглянути табуйовану лексику сучасної російської мови з точки зору необхідності та можливості її викладання в курсі РМІ для іноземних студентів-філологів. Зокрема, наголошується на зміні причин появи сучасних мовленнєвих табу: якщо раніше основною причиною табуювання був страх, то сьогодні мова йде про психолінгвістичні зміни в суспільстві, пов’язані із загальною настановою на толерантність, забезпечення всіх членів соціуму рівними можливостями. Саме це на сьогодні і є основною причиною табуювання тих чи інших слів. До того ж, у статті зазначається, що табуйовані теми будуть неоднаковими при внутрішньокультурній і міжкультурної комунікації (для прикладу можна навести негативні етностереотипи). Нарешті, в статті перед викладачем РМІ ставиться питання: чи слід обговорювати табуйовану лексику на заняттях зі студентами-іноземцями? І якщо так, то яким є механізм навчання «заборонених» слів? Автор доходить висновку, що, незважаючи на деяку екзотичність теми, все ж знання табуйованої в нашій культурі лексики надзвичайно важливе для іноземних студентів, тому що воно допоможе їм не в передбачуваній атмосфері університету, а в реальному житті. Доведено, що в системі навчання табуйованої лексики доцільно використовувати звичну для викладачів систему мовних і мовленнєвих вправ; передтекстових, притекстових і післятекстових завдань.В якості наочності автор пропонує зразки таких вправ, звертаючи увагу, що прикладами можуть слугувати не тільки змодельовані викладачем речення, але й адаптовані тексти художнього, публіцистичного, наукового стилів.
其他摘要：Today, the linguocultural approach to teaching RFL is considered the most promising and significant. Every culture has words that native speakers avoid either subconsciously or consciously. These forbidden words reflect the cultural characteristics of a particular nation; they are a necessary component of a linguistic personality and are directly related to formation and functioning of a conceptual picture of the world of a particular ethnic group. Mastering a language is impossible without understanding the culture of the people being studied, and taboo vocabulary is, of course, a significant part of our language and culture. The article presents an attempt to consider the taboo vocabulary of the modern Russian language from the point of view of the necessity and the possibility of teaching it in the RFL course for foreign philology students. In particular, there is a change in the causes of emergence of modern speech taboos: if earlier the main reason for taboos was fear, then today we are talking about psycholinguistic changes in society related to the general orientation towards tolerance, providing all members of society with equal opportunities. Nowadays, this is the main reason for the taboo on certain words. In addition, the author argues that taboo topics will not be the same for intra-communication and intercultural communication (as an example, we can talk about negative ethnic stereotypes). Finally, the RFL teacher is asked the question: should a taboo vocabulary be discussed in class with foreign students? And if so, what is the mechanism for teaching “forbidden” words? The author concludes that, despite some exotic themes, knowledge of the vocabulary tabooed in our culture is extremely important for foreign students, as it will help them not in the predictable atmosphere of the university, but in real life. Obviously, in the system of teaching taboo vocabulary, it is advisable to use the system of language and speech tasks, pretext, text and posttext tasks that is familiar to teachers. As an illustration, the author offers samples of several such exercises, noting that not only sentences modeled by the teacher, but also adapted texts of different styles of speech can serve as examples.
