期刊名称：Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: Міжпредметні зв'язки
印刷版ISSN：2073-4379
出版年度：2019
期号：34
页码：79-92
DOI：10.26565/2073-4379-2019-34-06
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье исследуется лингвокоммуникативная компетентность преподавателя-русиста, обучающего студентов-нефилологов русскому языку как иностранному на уровне А2. Профессиональная компетентность преподавателя рассматривается в аспекте отбора лексики для языкового наполнения речевого жанра «оценивание» в его толковании М. Бахтиным и в соответствии с классификацией речевых жанров, предложенной Т. Шмелёвой. Анализируемый материал представлен лексическими средствами русского, английского и семи родных языков иностранных студентов, наиболее распространенных в университетском образовательном пространстве, выделены уровни слова – словосочетания – предложения. Языковые средства были собраны, зафиксированы и проанализированы автором в ходе опроса преподавателей, работающих с инофонами и использующих эти средства в качестве устной субъективно-эмоциональной оценки аудиторной работы студентов. Автором выделены, проанализированы и описаны языковые средства и методические приёмы их использования в профессиональной речи преподавателя, которые способствуют успешному достижению коммуникативной цели обучения, и средства, не решающие задач межкультурной коммуникации и даже приводящие к культурному шоку. Подчёркнута необходимость соответствия профессиональной лингвокоммуникативной компетентности преподавателя требованиям межкультурной коммуникации.↓У статті досліджено лінгвокомунікативну компетентність викладача-мовника, що навчає студентів-нефілологів російської мови як іноземної на рівні А2. Професійну компетентність викладача розглянуто відносно відбору лексичних засобів для мовного наповнення мовленнєвого жанру «оцінювання» в тлумаченні М. Бахтіна та відповідно до класифікації мовленнєвих жанрів, запропонованих Т. Шмельовою. Матеріал, що аналізується, представлений лексичними засобами російської, англійської та семи рідних мов іноземних студентів, які найбільш розповсюджені в університетському освітньому просторі; виділено рівні слова – словосполучення – речення. Розглянуто мовленнєві засоби, що були зібрані, зафіксовані та проаналізовані автором шляхом опитування викладачів, які працюють з інофонами й вживають названі засоби в якості усного суб’єктивно-емоційного оцінювання аудиторної роботи студентів. У статті виділені, проаналізовані й описані мовленнєві засоби в їхньому поєднанні з методичним застосуванням у професійному мовленні викладача, їхня ефективність сприяння успішному досягненню комунікативної мети навчання, і засоби, що не вирішують завдань міжкультурної комунікації й можуть привести до культурного шоку. Підкреслено необхідність відповідності професійної лінгвокомунікативної компетентності викладача вимогам міжкультурної комунікації.
其他摘要：Linguistic-communicative component of the professional competence of a teacher, who trains Russian for English speaking students-non-philologists at level A 2, have been investigated in the article. In particular, oral speech genre as a stable statement is in the center of attention (by M. Bahtin).One of the more frequency type of genre, which is used in the teacher’s monologues at the lessons – estimating (by T. Shmelyova classification), and one of the genre elements of any speech genre – it’s personification, which is represented in our study by lexical means, using by the teacher for estimating inophones’ class work, have been selected for our research. The results of questioning the teachers, concerning the use of the oral lexical estimating means during the class work in the context of intercultural communication, have been fixed, systematized and analyzed by the author. 54 lexical units of positive and negative estimating of the student’s work in Russian, English as well as in mediator language and some lexemes in 7 languages, more useful in the groups, have been examined. Levels word-word combination – sentence have been singled out and analysis of efficiency of using the concrete lexemes at estimating inophonesʼ work, considering their preparation to understand teacher’s intensions, and their conformity with the demands of intercultural communication have been suggested. Lexemes, successfully chosen by the teacher, as well as lexemes, which don’t promote efficiency of intercultural communication, complicate the process of training inophones, have been marked. The causes of unsuccessful using of the analyzed linguistic means and ways of increasing the estimation efficiency as a type of the statement have been named.
