摘要：Емоційна складова соціокультурних зрушень і розвитку рідко є основним предметом глибокого наукового дослідження. Прийняття нормативних моделей соціальної формації в якості вихідної точки сучасної соціальної науки розглядає виникнення, функціонування та динаміку стабільних колективних суб'єктів, заснованих на неявному атомізмі та раціональності прикордонних ліній соціально складових осіб, що їх утворюють. Основний аспект досліджуваної в даний час афективної феноменології пов'язаний з роллю, яка приписується актам загальної симпатії і солідарності стосовно випадків колективно підтримуваної профілактичної емоційної аксіології. Віддзеркалюючи потужні гальванізуючі диспозиції, колективні емоції часто є проявом різноманітних, часом суперечливих суспільних тенденцій, здатних поширюватися по даній соціальній формації, амбівалентно змінюючи їхню полярність.
其他摘要：The emotional component of sociocultural shifts and development is rarely the major subject of major in-depth scientific scrutiny. Taking normative models of social formation as its starting point current social science examines the emergence, functioning and dynamics of stable collective entities based on implicit atomism and border line rationality of socially constituted persons which comprise them. The main aspect of presently scrutinized affective phenomenology has to do with the role that is ascribed to acts of shared sympathy and solidarity when applied to cases of collectively maintained preventive emotional axiology. Reflecting potent galvanizing dispositions, collective emotions are frequently a manifestation of diverse, at times contradictory societal tendencies, able to spread throughout a given social formation by ambivalently shifting their polarity.
