摘要：Завдяки цифровим технологіям та можливостям сучасних засобів комунікації, функ-ціонування віртуального простору, як нового символічного середовища, є специфічною формою людського буття, що формує нові потреби, фобії, культурні маркери, нові грані образу власного «Я» тощо. Відсутність особистісного спілку-вання в контексті перенесення його у віртуальну площину відкриває для людини необмежені можливості, дозволяє «одягати» на себе будь-які ролі, розмиває соціокультурні межі, формує нові особистісні якості тощо. Людина, «перебуваючи» у віртуальному просторі, сприймає його як паралельну реальність, а себе – як персонажа гри з відповідними правилами.
其他摘要：Due to the digital technologies and the possibilities of modern means of communication, the functioning of virtual space as a new symbolic environment is a specific form of human being that forms new needs, phobias, cultural markers, new faces of the image of one's own «I» and others. The lack of personal communication, in the context of transfer to the virtual area, opens up unlimited possibilities for a person, allows you to undertake any role, blurs socio-cultural boundaries, forms new personal qualities and the like. A person, while in a virtual space, perceives it as a parallel reality, and himself - as a game character with the corresponding rules.
