摘要：Цель статьи – ввести в научный оборот и обобщить новые материалы, которые позволяют ближе познакомиться с традиционными свадебными танцами украинцев. Методология . Исследование проведено на основе междисциплинарного подхода, путем системного анализа литературных, документальных, этнографических и фольклорных материалов. Научная новизна . Впервые осуществлена попытка определить роли, функции и семантику обрядовых танцев-игр как неотъемлемой части традиционного свадебного обряда украинцев. Выводы . Место и значение танца в свадебном ритуале украинцев сегодня исследовано еще недостаточно. Свадебные танцы правомерно разделить на две группы: обрядовые и необрядови. Последние относятся к художественным явлениям поздней формации, они не связаны с генезисом и структурой ритуала и могут входить в программу различных празднично-развлекательных мероприятий и событий. Зато обрядовые танцы-игры, рассмотреные в нашей разведке, принадлежат к более глубоким слоям народного быта и культуры и составляют органическую и структурно-образующую доминанту свадебного действа. Ярко просматривается в них начальная синкретическая природа народного искусства, где танец тесно переплетается с другими видами искусств: драмой, пантомимой, пением, музыкой, игрой, публичными развлечениями. По сути, речь идет о обломках обрядовой хореи – магического танца-пения-игры, доживших кое-где в традиционной среде до XXI века. Рассмотренная группа танцев («Журавель», «Зайчик», «Танци на рядни», «Чоботы») отличается национальной самобытностью, яркостью, экзотичностью, карнавальной свободой и юмором. Вместе с тем их характеризует общественная значимость, нацеленность на выполнение важной социальной миссии – соединения родового коллектива. Обрядовые танцы-игры требуют дальнейшего изучения с применением современных методов и приемов науки етнохореологии.↓Мета статті – ввести до наукового обігу й узагальнити нові матеріали, які дозволяють ближче ознайомитись із традиційними весільними танцями українців. Методологія . Дослідження проведене на основі міждисциплінарного підходу, шляхом системного аналізу літературних, документальних, етнографічних і фольклорних матеріалів. Наукова новизна . Здійснено першу спробу визначити ролі, функції та семантику обрядових танців-ігор як невід’ємної частини традиційного весільного ритуалу українців. Висновки . Місце і значення танцю у весільному ритуалі українців на сьогодні досліджено ще недостатньо. Весільні танці правомірно розділити на дві групи: обрядові та необрядові. Останні належать до художніх явищ пізньої формації, вони не пов’язані з генезисом і структурою ритуалу й можуть входити до програми різноманітних святково-розважальних заходів і подій. Натомість обрядові танці-ігри, розглянуті в цій розвідці, належать до більш глибоких шарів народного побуту й культури і становлять органічну й структурно-утворюючу домінанту весільного дійства. Яскраво проглядає в них первісна синкретична природа народного мистецтва, де танець тісно переплітається з іншими видами мистецтв: драмою, пантомімою, співом, музикою, грою, публічними розвагами. По суті, мова йде про уламки обрядової хореї – магічного танцю-співу-гри, що дожили подекуди в традиційному середовищі до ХХІ ст. Розглянута група танців («Журавель», «Зайчик», «Танці на рядні», «Чоботи») відрізняється національною самобутністю, яскравістю, екзотичністю, карнавальною свободою і гумором. Разом з тим їх характеризує громадська значимість, націленість на виконання важливої соціальної місії – єднання родового колективу. Обрядові танці-ігри потребують подальшого вивчення із застосуванням сучасних методів і прийомів науки етнохореології.
其他摘要：The purpose of the article is to introduce into scientific circulation and summarize new materials that allow you to get acquainted with the traditional wedding dances of Ukrainians. Methodology . The study was conducted on the basis of an interdisciplinary approach, through a systematic analysis of literary, documentary, ethnographic and folklore materials. Scientific novelty . For the first time, an attempt was made to determine the roles, functions and semantics of ritual dance-games as an integral part of the traditional wedding ceremony of Ukrainians. Conclusions . The place and importance of dance in the wedding ritual of Ukrainians today has not been studied enough. Wedding dances can rightfully be divided into two groups: ceremonial and non-ceremonial. The latter relate to the artistic phenomena of the late formation, they are not related to the genesis and structure of the ritual and may be included in the program of various festive and entertainment events and proceedings. But the ceremonial dance-games considered in our intelligence belong to the deeper layers of folk life and culture and make up the organic and structurally-forming dominant of wedding action. The initial syncretic nature of folk art is clearly visible in them, where the dance is closely intertwined with other types of arts: drama, pantomime, singing, music, playing, public entertainment. In fact, we are talking about the fragments of ritual chorea – magic dance-singing-games, which have survived here and there in the traditional environment until the 21st century. The considered group of dances ("Zhuravel", "Zaichyk", "Tantsi na riadni", "Choboty") is distinguished by national identity, brightness, exoticism, carnival freedom and humor. At the same time, they are characterized by social significance, a focus on fulfilling an important social missionuniting the clan collective. Ritual dance-games require further study using modern methods and techniques of the ethnochoreology science.
