摘要：Цель статьи – выявить особенности постмодернистских балетов-интерпретаций классического наследия. Методология . Анализ источниковой базы, сравнение классических и постмодернистских интерпретационных подходов в балетном театре, искусствоведческий анализ позволили провести научное исследование. Научная новизна заключается в выявлении основных аспектов постмодернистской интерпретации балетов классического наследия. Выводы . Интерпретация балетного наследия сегодня происходит в классической традиции (реконструкция и редакция) и постмодернистской эстетике (деконструкция). Постмодернистская интерпретация отвергает идею культурного канона и закладывает принципы открытости для любых трансформаций, взаимодействия любых стилевых систем. Музыкальная партитура обычно сокращается, первостепенную роль начинает играть не музыкальную драматургия, а хореографическая, формы организации музыкального материала (номера, картины, акты) подчиняются диктату балетмейстера. Часто происходит радикальный отход от изначально заданной партитурой сюжетно-действенной основы, поднимается остроактуальная проблематика. Лексика постмодернистских интерпретаций базируется на сочетании разностилевых элементов, импровизационности, в отличие от формализованной, часто – канонизированной лексики традиционных реконструкции и редакций. Интерпретация балетов классического наследия в эстетике постмодернизма одновременно выступает своеобразной формой обращения к традиции и саркастического отношения к ней. Интерпретация балетов классического наследия, значительная часть композиционных составляющих которых является общеизвестной, вызывает «наращивания смыслов» (Гадамер), разноаспектное раскрытие потенциала первоначальной версии балета. Это является одним из объяснений многочисленности обращений к таким балетам хореографами-постмодернистами. Углубление «текста» спектакля делается за счет цитат, отсылок и т.п., что придает ей признаков гипертекста.↓Мета статті – виявити особливості постмодерністських балетів-інтерпретацій класичної спадщини. Методологія . Аналіз джерельної бази, порівняння класичних та постмодерністських інтерпретаційних підходів у балетному театрі, мистецтвознавчий аналіз дали змогу провести наукове дослідження. Наукова новизна полягає у виявленні основних аспектів постмодерністської інтерпретації балетів класичної спадщини. Висновки . Інтерпретація балетної спадщини сьогодні відбувається в класичній традиції (реконструкція і редакція) та постмодерністській естетиці (деконструкція). Постмодерністська інтерпретація відкидає ідею культурного канону і закладає принципи відкритості для будь-яких трансформацій, взаємодії будь-яких стильових систем. Музична партитура зазвичай скорочується, первинну роль починає відігравати не музична драматургія, а хореографічна, форми організації музичного матеріалу (номери, картини, акти) підпорядковуються диктату балетмейстера. Часто відбувається радикальний відхід від початково заданої партитурою сюжетно-подієвої основи, порушується гостроактуальна проблематика. Лексика постмодерністських інтерпретацій базується на поєднанні різностильових елементів, імпровізаційності, на відміну від формалізованої, часто – канонізованої лексики традиційних реконструкцій та редакцій. Інтерпретація балетів класичної спадщини в естетиці постмодернізму водночас є своєрідною формою звернення до традиції і саркастичного ставлення до неї. Інтерпретація балетів класичної спадщини, значна частина композиційних складників яких є канонізованою, часто – загальновідомою, спричиняє «нарощування сенсів» (Гадамер), різноаспектне розкриття потенціалу початкової версії балету. Це є одним із пояснень численності звернень до таких балетів хореографами-постмодерністами. Поглиблення «тексту» вистави робиться завдяки цитатам, посиланням та ін., що надає їй ознак гіпертексту.
其他摘要：The purpose of the article is to identify the features of postmodern ballets-interpretations of the classical heritage. Methodology . An analysis of the source base, a comparison of classical and postmodern interpretation approaches in the ballet theater, and art history analysis allowed us to conduct a scientific study. The scientific novelty lies in revealing the main aspects of the postmodern interpretation of the classical heritage ballets. Conclusions . The interpretation of the ballet heritage today takes place in the classical tradition (reconstruction and revision) and post-modern aesthetics (deconstruction). The postmodern interpretation rejects the idea of a cultural canon and lays down the principles of openness for any transformations, the interaction of any style systems. The musical score is usually reduced, not the musical drama, but the choreographic one begins to play a primary role, and the forms of organization of musical material (numbers, paintings, acts) are subordinated to the dictatorship of the choreographer. Often there is a radical departure from the originally set score of the plot-action basis; urgent issues are raised. The vocabulary of postmodern interpretations is based on a combination of different-style elements, improvisation, in contrast to the formalized, often canonized vocabulary of traditional reconstruction and editorial offices. The interpretation of classical heritage ballets in the aesthetics of postmodernism at the same time acts as a peculiar form of appeal to tradition and a sarcastic attitude towards it. Interpretation of classical heritage ballets, a significant part of the compositional components of which is well known, causes "buildup of meanings" (Hadamer), a diverse aspect of revealing the potential of the original version of the ballet. This is one of the explanations for the numerous appeals to such ballets by postmodern choreographers. Deepening the "text" of the play is done through quotations, references, etc., which gives it signs of hypertext.
关键词：балет;интерпретация;балеты классического наследия;постмодернизм;хореография;балет;інтерпретація;балети класичної спадщини;постмодернізм;хореографія
