摘要：Мета статті – відтворити творчий шлях заслуженої артистки УРСР Зінаїди Лур’є на основі аналізу архівних документів, періодичних видань та спеціальної літератури. Методологія. Автор підготував статтю із застосуванням історичних, історіографічних та аналітичних підходів, які дали змогу осмислити творчий шлях Зінаїди Лур’є від стажистки, артистки балету до визнаного педагога. Наукова новизна. У статті вперше зроблено спробу відтворити найменш вивчену частину творчого шляху Зінаїди Лур’є, включно з її виконавською, педагогічною та громадською діяльністю. Висновки. Творчий шлях З. Лур’є розпочався в період становлення й розвитку балетного театру України. Артистка пройшла непростий шлях від стажистки до солістки балету. За 10 років роботи в Харківському театрі З. Лур’є виконала безліч ролей в оперних і балетних спектаклях: Одетта-Оділія в «Лебединому озері» П. Чайковського, Раймонда й Есмеральда в однойменних балетах О. Глазунова й Ц. Пуні, Медора в «Корсарі» А. Адама, Дива в «Золотому столітті» Д. Шостаковича. Артист- ка відзначилася сольними партіями в постановках «Йосип Прекрасний» та «У сонячних променях» С. Василенка, «Ференджі» Б. Яновського і в балеті «Пан Каньовський» на музику М. Вериківського. На київській сцені обдарування балерини розкрилося в образах Одетти-Оділії, принцеси Флоріни, Аврори, Зареми, Черкешенки, Лауренсії та Гаяне. З. Лур’є виконала різноманітні партії в українських комедійних і ліричних балетах. Це Горпина у спектаклі В. Йориша «Бісова ніч», Лілея в однойменному балеті К. Данькевича і Мавка в «Лісовій пісні» М. Скорульського. Роботи З. Лур’є були високо оцінені театральними оглядачами. В її виконавстві гармонійно поєднувалися танець та драматична складова ролі. Трактуючи своїх героїв, заслужена артистка УРСР шукала власні оригінальні фарби для їхнього сценічного втілення. Своїм виконавським мистецтвом вона утвердила героїчний стиль у балетах того часу. З. Лур’є приділяла особливу увагу українському національному репертуару, однак її партії в балетах «Пан Каньовський», «Бісова ніч», «Лісова пісня» висвітлені недостатньо й потребують подальших наукових пошуків.↓Цель статьи – воссоздать творческий путь заслуженной артистки УССР Зинаиды Лурье на основе анализа архивных документов, периодических изданий и специальной литературы. Методология. Автор подготовил статью с применением исторических, историографических и аналитических подходов, которые позволили осмыслить творческий путь Зинаиды Лурье от стажистки, артистки балета до признанного педагога. Научная новизна. В статье впервые сделана попытка воссоздать наименее изученную часть творческого пути Зинаиды Лурье, включая ее исполнительскую, педагогическую и общественную деятельностью. Выводы. Творческий путь З. Лурье начался в период становления и развития балетного театра Украины. Артистка прошла непростой путь от стажистки до солистки балета. За 10 лет работы в Харьковском театре З. Лурье исполнила множество ролей в оперных и балетных спектаклях: Одетта-Одилия в «Лебедином озере» П. Чайковского, Раймонда и Эсмеральда в одноименных балетах А. Глазунова и Ц. Пуни, Медора в «Корсаре» А. Адама, Дива в «Золотом веке» Д. Шостаковича. Артистка отличилась сольными партиями в постановках «Иосиф Прекрасный» и «В солнечных лучах» С. Василенко, «Ференджи» Б. Яновского и в балете «Пан Каневский» на музыку М. Верикивского. На киевской сцене дарование балерины раскрылось в об- разах Одетты-Одилии, принцессы Флорин, Авроры, Заремы, Черкешенки, Лауренсии и Гаяне. З. Лурье исполнила различные партии в украинских комедийных и лирических балетах. Это Аграфена в спектакле В. Йориша «Бесова ночь», Лилея в од- ноименном балете К. Данькевича и Мавка в «Лесной песне» М. Скорульского. Работы З. Лурье были высоко оценены театральными обозревателями. В ее исполнительстве гармонично сочетались танец и драматическая основа роли. Трактуя своих героев, заслуженная артистка УССР искала собственные оригинальные краски для их сценического воплощения. Своим исполнительским искусством она утвердила героический стиль в балетах того времени. З. Лурье уделяла особое внимание украинскому национальному репертуару, однако ее партии в балетах «Пан Каневский», «Бесовая ночь», «Лесная песня» освещены недостаточно и требуют дальнейших научных поисков.
其他摘要：The purpose of the article is to recreate the creative way of the Honored Artist of the USSR Zinaida Lurie which is based on the analysis of archival documents, periodicals and special literature. Methodology. The author has prepared an article using historical, historiographic and analytical approaches that have allowed to comprehend Zinaida Lurie’s creative path from an intern, a ballet dancer to a recognized teacher. Scientific novelty. The article is the first attempt to recreate little studied part of the Zinaida Lurie’ creative way, including her performing, teaching and social activities. Conclusions. The creative way of Z. Lurie began in the period of the ballet theater formation and development in Ukraine. The artist has passed a difficult path from an internship to a ballet soloist. For ten years of work in the Kharkiv Theater, Z. Lurie has performed a lot of roles in opera and ballet performances: Odette-Odile in Swan Lake by P. Tchaikovsky, Raymond and Esmeralda in A. Glazunov and Ts. Pugni ballets, and Medor in Corsar A. Adam, Diva in the “Golden Age” by D. Shostakovich. The actress distinguished herself with solo performances in productions of “Joseph the Beautiful” and “In the Sunlight” by S. Vasilenko, “Ferendji” by B. Yanovsky and in the ballet “Pan Kanevsky” to the music of M. Verikivsky. On the Kyiv stage, the ballerina’s talent was revealed in the images of Odette-Odiliya, Princess Florin, Aurora, Zarema, Cherkeshenka, Laurencia and Gayane. Z. Lurie sang various parts in Ukrainian comedy and lyrical ballets. This is Agrafena in the play “The Night of the Besa” by V. Yorish, Lilia in the ballet of the same name by K. Dankevich and Mavk in “The Forest Song” by M. Skorulsky. The works of Z. Lurie were highly appreciated by theatrical observers. Her performance harmoniously combined dance and dramatic basis of the role. When interpreting her heroes, the honored artist of the Ukrainian SSR searched for her own original paints for their stage embodiment. With her performing art she approved the heroic style in the ballets of that time. Z. Lurie paid special attention to the Ukrainian national repertoire, however her parts in the ballets “Ban Kanevsky”, “Besovoy Nosch”, “Forest Song” are not sufficiently illuminated and require further scientific research.
