摘要：Цель статьи – проанализировать педагогическую деятельность М.Трегубова на основе архивных документов, периодических изданий, воспоминаний его коллег и студентов. Методология. Готовя статью, автор применил исторические, аналитические подходы и использовал методы «включенного наблюдения» для подачи и обобщения собственных данных, в частности интервью. Научная новизна. В статье впервые сделана попытка проанализировать деятельность М. Трегубова как педагога. Значительное внимание уделено педагогическим взглядам мастера, которые были отражены в методических рекомендациях к дисциплине «Искусство балетмейстера», и его преподавательской работе в Киевском государственном институте культуры (1971–1994). Выводы. Воспитав целую плеяду артистов балета, М. Трегубов обобщил и развил накопленный десятилетиями практический опыт во время работы на кафедре хореографии Киевского государственного института культуры им. А. Е. Корнейчука. Свои педагогические размышления он сформулировал в учебной программе к дисциплине «Искусство балетмейстера». М. Трегубов подчеркивал, что развитие балетмейстерских способностей студентов невозможно без самоконтроля, самодисциплины, самообразования и самоанализа. Благодаря этому хореограф должен был перейти от репродуктивной (потребительской) деятельности к продуктивной (творческой). В процессе обучения педагог отводил важную роль синтезу классического танца, фольклора и обычных человеческих жестов, а одним из главных методов, которым должен овладеть будущий хореограф, он называл обобщение. М. Трегубов неоднократно рассказывал ученикам, что в танце должно присутствовать и материальное (набор движений), и духовное (содержание, которым насыщается движение, и образ), а хореографический и психологический аспекты находятся в диалектическом взаимодействии. Одним из важных профессиональных качеств будущего балетмейстера М. Трегубов считал способность чувствовать и понимать музыку.↓Мета статті – проаналізувати педагогічну діяльність М. Трегубова на основі архівних документів, періодичних видань, спогадів його колег і студентів. Методологія. Готуючи статтю, автор застосував історичні, аналітичні підходи та використав методи «включеного спостереження» для подання та узагальнення власних даних, зокрема інтерв’ю. Наукова новизна. У статті вперше зроблено спробу проаналізувати діяльність М. Трегубова як педагога. Значну увагу приділено педагогічним поглядам майстра, що були відображені в методичних рекомендаціях до дисципліни «Мистецтво балетмейстера», та його викладацькій роботі в Київському державному інституті культури (1971–1994). Висновки. Виховавши цілу плеяду артистів балету, М. Трегубов узагальнив і розвинув накопичений десятиліттями практичний досвід під час роботи на кафедрі хореографії Київського державного інституту культури ім. О. Є. Корнійчука. Свої педагогічні роздуми він сформулював у навчальній програмі до дисципліни «Мистецтво балетмейстера». М. Трегубов наголошував на тому, що розвиток балетмейстерських здібностей студентів неможливий без самоконтролю, самодисципліни, самоосвіти й самоаналізу. Завдяки цьому хореограф мав перейти від репродуктивної (споживацької) діяльності до продуктивної (творчої). У процесі навчання педагог відводив важливу роль синтезу класичного танцю, фольклору та звичайних людських жестів, а одним із головних методів, яким повинен оволодіти майбутній хореограф, він називав узагальнення. М. Трегубов неодноразово розповідав учням, що в танці має бути присутнє і матеріальне (набір рухів), і духовне (зміст, яким насичується рух, та образ), а хореографічний і психологічний аспекти перебувають у діалектичній взаємодії. Однією з важливих професійних якостей майбутнього балетмейстера М. Трегубов вважав здатність відчувати й розуміти музику.
其他摘要：The main objective of the study is to analyze the pedagogical activity of Mykola Trehubov on the basis of archival documents, periodicals, memories of his colleagues and students. Methodology. Preparing the article, the author applied historical, analytical approaches and used the methods of “included observation” to submit and summarize his own data, in particular, an interview. Scientific novelty. The article, for the first time, attempts to analyze the activities of Mykola Trehubov as a pedagogue. Considerable attention is paid to the pedagogical views of the master, which were reflected in the guidelines for the discipline “The art of the choreographer”, and his teaching work at the Kyiv State Institute of Culture (1971–1994). Conclusions. Having educated a whole galaxy of ballet dancers, Mykola Trehubov summarized and developed his practical experience accumulated over the decades while working at the Department of Choreography of the Kyiv State Institute of Culture named after Oleksandr Korneychuk. He formulated his pedagogical reflections in the guidelines for the discipline “The art of the choreographer”. Mykola Trehubov emphasized that the development of students’ choreography abilities is impossible without self-control, self-discipline, self-education and self-analysis. Due to this, the choreographer had to move from reproductive (consumer) activity to productive (creative). In the process of education, the pedagogue gave a significant role to the synthesis of classical dance, folklore and ordinary human gestures, and he called generalization as one of the main methods that the future choreographer should master. Mykola Trehubov repeatedly told the students that both the material (a set of movements) and the spiritual (the content which saturated the movement and the image) must be present in a dance because the choreographic and psychological aspects are in dialectical interaction. Mykola Tregubov considered the ability to feel and understand music as one of the
关键词：Николай Трегубов;балетмейстер;педагог;педагогическая деятельность;икола регуов;балетмейстер;педагог;педагогічна діяльність
