摘要：Мета дослідження – встановити джерела інспірацій мотивів «Німецькі квіти» («Саксонський візерунок», «Саксонський убор») у європейському фарфорі та фаянсі, пов’язані із творчістю відомих «малих голландців» та їх взаємозв’язок з мотивами розписів українського фарфору й фаянсу кін. ХVІІІ – сер. ХХ ст. Методологія дослідження включає сукупність онтологічного, історико-хронологічного та мистецтвознавчого методів аналізу. Перший пов’язаний із побутуванням у живописі старих майстрів жанру квіткового натюрморту. Другий – із переліком імен художників, які зверталися до зображення польових та садових квітів у фламандському та голландському образотворчому мистецтві ХVІІ–ХVІІІ ст. Третій застосовуватиметься для аналізу творів провідних європейських тонкокерамічних мануфактур, в асортименті яких були поширені візерунки «Саксонський убор». Наукова новизна пов’язана із встановленням взаємозв’язку декору «Німецькі квіти» в українському фарфорі-фаянсі кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. із зразками квіткових натюрмортів «малих голландців» ХVІ–ХVІІІ ст. Висновки . Отже, розглянувши першоелементи натюрмортів «малих голландців» ХVІІ–ХVІІІ ст. та європейських виробів фарфору і фаянсу ХVІІІ– ХХ ст., встановлено генетичну спорідненість їхніх квіткових мотивів. Зокрема, про це свідчать твори провідних європейських центрів «білого золота», починаючи з Майсену та Берліну, і закінчуючи українськими Корцем і Баранівкою. При цьому художники тонкокерамічних підприємств спиралися на банк малюнків та іконографію квітів «фантазійного букету» (з різних пір року), що включала, насамперед, мотиви «цар-квітки» (тюльпану, гвоздики, нарцису, троянди) в оточенні квітів «царської свити», а саме – маргариток, волошок, маків, рум’янку, календули, фіалок, конвалій, півоній, незабудок, шипшини тощо.
其他摘要：The aim of the research is to analyse the sources of inspiration of motives of the "German flowers" ("the Saxon pattern", "the Saxon attire") in the European porcelain and the faience, connected with creative works of thw well-known masters of the "small Dutch". The research methodology includes ontological, historical and chronological methods as well as the method of the art criticism analysis. The ontological method is connected with the presence of a genre of a flower still-life in the paintings of old masters. The second method correlates with the list of names of artists who used to turn to the image of field and garden flowers in the Flemish and Holland fine arts in the ХVІІ–ХVІІІ centures. The method of the art criticism analysis will be used for the analysis of works of leading European manufactories of thin ceramics where the assortment patterns of "the Saxon attire" were largely popular. Scientific novelty is connected with the defining of interrelations of the decor of the "German flowers" in the Ukrainian porcelain and faience of the end of the ХVІІІ – the beginnings of the ХХ centures with the samples of flower still-lifes of the "small Dutch" in the ХVІ–ХVІІІ ct. Conclusions . Thus, having considered the still lives of the first elements of the "little Dutch" of the XVIII-XVIII centuries and European porcelain and faience products of the XVIII-XX centuries the genetic affinity of their floral motives was established. In particular, the works of leading European centers of “white gold”, beginning with Meissen and Berlin, and ending with Ukrainian Korts and Baranivka, evidence this. At the same time, artists of fine ceramic enterprises relied on a bank of drawings and iconography of flowers of “fantasy bouquet” (from different seasons), which included, first of all, motives of “king-flower” (tulip, carnation, daffodil, rose) surrounded by flowers of “royal suite”, namely, daisies, cornflowers, poppies, blushes, marigolds, violets, lilies of the valley, peonies, forget-me-nots, wild hips, and more.
关键词：мотив «Німецькі квіти»;мотив «Саксонський убор»;натюрморт;«малі голландці»;український фарфор-фаянс кінця ХVІІІ – середини ХХ ст
其他关键词："German flowers";"the Saxon attire";still-lifes of the "small Dutch";the Ukrainian porcelain and faience of the end of the ХVІІІ – the middle of the ХХ ct
