期刊名称：Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері
印刷版ISSN：2617-796X
电子版ISSN：2618-0049
出版年度：2019
卷号：2
期号：2
页码：155-171
DOI：10.31866/2617-796x.2.2.2019.187727
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：Целью исследования является разработка рекомендаций по развитию программного обеспечения учреждений памяти на пути цифровизации культурного наследия. Методы исследования. На основе эмпирических исследований и анализа состояния программно-технологического обеспечения отечественных учреждений памяти осуществлен обзор подходов к разработке программных продуктов в секторе историко-культурного наследия. Проведен анализ медленного внедрения программного обеспечения в отечественных учреждениях памяти, который негативно влияет на процессы цифровизации, в частности на развитие информационных ресурсов и цифровых коллекций, электронный учет фондов. Определены основные подходы к обеспечению информационных производств программными средствами и организации эффективного взаимодействия субъектов жизненного цикла программного обеспечения. Научная новизна заключается в предложенном для отечественных учреждений памяти эффективном пути проектного менеджмента программно-технологических разработок от формирования технического задания до внедрения. Даны рекомендации по обеспечению качества интерфейсов и веб-сайтов цифровых ресурсов и онлайн-сервисов учреждений памяти. Выводы . Применение приведенных результатов исследований будет способствовать повышению качества ресурсов и сервисов в отечественном секторе культурного наследия, доступности цифровых ресурсов и сервисов широкой аудитории пользователей. Это будет способствовать цифровому развитию и интеграции национального культурного наследия в глобальные информационные системы и интегрированные цифровые ресурсы, увеличению доли отечественного контента в мировом историко-культурном ресурсе и формированию положительного имиджа Украины как части европейской и мировой истории и современного ІТ-субъекта в секторе культурного наследия. Материал рассчитан на руководителей и специалистов учреждений памяти, студентов и ІТ-специалистов, ориентированных на цифровизацию наследия и креативные индустрии.↓Мета дослідження – розробити рекомендації щодо розвитку програмного забезпечення установ пам’яті відповідно до цифровізації культурної спадщини. Методи дослідження. На основі емпіричних досліджень й аналізу стану програмно-технологічного забезпечення вітчизняних установ пам’яті здійснено огляд підходів до розробки програмних продуктів у секторі історико-культурної спадщини. Проведено аналіз повільного впровадження програмного забезпечення у вітчизняних установах пам’яті, що негативно впливає на процеси цифровізації, зокрема на розвиток інформаційних ресурсів і цифрових колекцій, електронний облік фондів. Визначено основні підходи до забезпечення інформаційних виробництв програмними засобами та організації ефективної взаємодії суб’єктів життєвого циклу програмного забезпечення. Наукова новизна полягає в запропонуванні для вітчизняних установ пам’яті ефективного напряму проєктного менеджменту програмно-технологічних розробок від формування технічного завдання до його впровадження. Надано рекомендації щодо забезпечення якості інтерфейсів та веб-сайтів цифрових ресурсів та онлайн-сервісів установ пам’яті. Висновки . Застосування наведених результатів досліджень сприятиме підвищенню якості ресурсів і сервісів у вітчизняному секторі культурної спадщини, доступності цифрових ресурсів і сервісів широкій аудиторії користувачів. Це сприятиме цифровому розвитку та інтеграції національної культурної спадщини в глобальні інформаційні системи та інтегровані цифрові ресурси, збільшенню долі вітчизняного контенту у світовому історико-культурному ресурсі та формуванню позитивного іміджу України як частини європейської і світової історії та сучасного ІТ-суб’єкта в секторі культурної спадщини. Матеріал розраховано на керівників та фахівців установ пам’яті, студентів та ІТ-фахівців, орієнтованих на цифровізацію спадщини та креативні індустрії.
其他摘要：The purpose of the study is to identify the causes and develop recommendations for the development of software for memory institutions in the digitalization of cultural heritage. Research Methods. Based on empirical research and analysis of the software’s state and technology of domestic memory institutions, an overview of approaches to software development in the heritage sector has been made. The analysis of slow implementation of software in domestic memory institutions, which negatively influences the processes of digitalization, in particular the development of information resources and digital collections, electronic accounting of funds, is conducted. The basic approaches to the provision of information productions by software and organization of effective interaction of the software life cycle subjects are defined. The scientific novelty lies in the effective way of project management of software and technological developments proposed for domestic memory institutions from the formation of technical specifications to implementation. Recommendations are given on ensuring the quality of interfaces and websites of digital resources and online services of memory institutions. Conclusions . The application of the research results will improve the quality of resources and services in the domestic cultural heritage, the availability of digital resources and services to a wide audience of users. This will contribute to the digital development and integration of national cultural heritage into global information systems, integrated digital resources, increase the share of domestic content in the world historical and cultural resource, and create a positive image of Ukraine as part of European and world history and a modern IT subject in the cultural heritage sector. The material is designed for executives and professionals of memory institutions, students and IT professionals focused on digitalisation of the heritage and the creative industries.
关键词：учреждения памяти;культурное наследие;цифровизация;жизненный цикл программного продукта;программное обеспечение;информационные технологии;оцифровка;установи пам’яті;культурна спадщина;цифровізація;життєвий цикл програмного продукту;програмне забезпечення;інформаційні технології;оцифровування
其他关键词：memory institutions;cultural heritage;digitization;software product life cycle;software;information technology;digitization
