出版社：Hryhorii Skovoroda Pereyaslav-Khmelnytskyi State Pedagogical University, Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Central Ukrainian National Technical University
摘要：Наприкінці 2012 р. стало відомо про знахідку невеликого комплексу османських монет у передгір’ях Кримських гір. Комплекс призначався для роздрібного продажу на одному з багатьох електронних аукціонів України. У його складі представлені акче Мурада ІІ (1421–1444, 1446–1451) 848 р. хіджри (1 екз.), а також акче Мехмеда ІІ (1444–1446, 1451–1481) 855 р. хіджри (5 екз.), та акче цього султана 865 р. хіджри (38 екз.). У той час як акче Мурада ІІ датується останнім роком його першого правління – 848 р. хіджри (1444 р.), типи Мехмеда ІІ карбувалися в 855–865 рр. хіджри (1451–1460) і 865–875 рр. хіджри (1460–1470) відповідно, оскільки дата на цих акче позначає початок періоду карбування. Більшість монет зі складу комплексу було відкарбовано на Румелійських монетних дворах – Едірне, Новарі та Серезі (37 з 44 екз., або 84,09%). Подібне переважання характерно і для інших відомих комплексів цього періоду з румунських земель, оскільки більшість тодішніх османських срібних копалень були розташовані в Румелії. Частка анатолійських монетних дворів (Амас’ї, Аяслюка та Бурси) є помітно меншою (6 з 44 екз., або 13,64%). Співвідношення монетних дворів серед акче 865 р. хіджри, які є молодшими монетами в складі досліджуваного комплексу, може допомогти в уточненні його датування. Серед них переважає Новар (36,84%), за яким слідують Едірне (28,95%) та Серез (18,42%). Найбільш близьким за хронологією серед відомих знахідок є комплекс Скінетя, знайдений на території Молдавського князівства, в якому молодшими монетами є також акче 865 р. хіджри. Однак у складі цього комплексу серед них помітно переважає Едірне (48,48%), за яким слідує Серез (18,18%), а частка Новара є помітно меншою (12,12%). У той же час, за співвідношенням монетних дворів серед акче 865 р. хіджри кримський комплекс більше схожий на комплекс Піуа Петрій, знайдений на території Волоського князівства, в якому частка Новара становить 30,65%, Едірне – 31,41%, а Сереза – 14,07%. Однак у його складі присутні більш пізні акче 875 р. хіджри, які карбувалися в 1470–1480 рр. Є. Ніколае пояснює подібну різницю тим, що Волощина була більш пов’язана із західно- та центральнобалканським регіонами, в той час як Молдова – зі східнобалканським та причорноморським регіонами, чому сприяло укладення в 1456 р. договору, який збільшив обсяги морської торгівлі з Османською імперією через Білгород. Однак з цими регіонами повинен був бути тісно пов’язаний і Крим, в той час як за співвідношенням монетних дворів досліджуваний комплекс демонструє більшу схожість з комплексом Піуа Петрій з Валахії. Отже, можливо, що подібні особливості співвідношеннямонетних дворів обумовлені не географічним розташуванням, а хронологічною різницею, і датування кримського комплексу є ближчим до комплексу Піуа Петрій, в той час як комплекс Скінетя є більш раннім. Судячи з відомих знахідок, серед акче Мехмеда ІІ, які містять дату 855 р. хіджри та карбувалися в 1451–1460 рр., монети, карбовані в Новарі, є порівняно рідкими. Це пояснюється тим, що Новар увійшов до складу Османської імперії лише в середині цього періоду – в 1455 р. Різниця у частках Новара серед акче 865 р. хіджри у складі комплексів Скінетя та Піуа Петрій свідчить про те, що масове карбування монет на цьому монетному дворі розпочалася пізніше, ймовірно не раніше середини 60-х рр. XV ст.Таким чином, досліджуваний кримський комплекс ймовірно датується другою половиною 60 – початком 70-х рр. XV ст. Відсутність у його складі акче 875 р. хіджри не дозволяє з упевненістю зв’язати втрату або приховання цього комплексу з походом османських військ в 1475 р., результатом якого стало завоювання генуезьких колоній Криму та князівства Феодоро, а також підпорядкування Кримського ханства як васально залежної держави.Османські монети, як і монети інших держав Малої Азії, брали участь в грошовому обігу Криму ще до османського походу 1475 р., що було обумовлено розвитком торговельних зв’язків цього регіону, провідну роль в яких грали генуезькі купці. Після завоювання Мехмедом ІІ Константинополя в 1453 р. торгова кон’юнктура у причорноморському регіоні помітно змінилася не на користь генуезців. У 40–50-х рр. XV ст. кримський хан Хаджі Гірей (1441–1466) вийшов на ринок чорноморського регіону через порт Каламіту, який належав князівству Феодоро. Найбільш активно велася торгівля з Трапезундською імперією та бейліком Джандар. Крім того, через Каламіту до Кирк-Єра прибували купці з Османської імперії та держави Мамлюків. З османським завоюванням генуезької фортеці Амастрії (1459 р.), столиці бейліка Джандар Сінопа і Трапезундської імперії (1461 р.), товари, які прямували з Персії та Малої Азії через Чорне море до Криму, тепер були перенаправлені до Токату, Бурси та Стамбулу, а потім – через Молдову до Польщі. Втім, торгівля у кримському напрямку тривала, однак цього разу вона імовірнозабезпечувалася головним чином османськими монетами. Менглі Гірей (1467–1515, з перервами), який прийшов до влади завдяки підтримці генуезців Кафи, зберігав з ними союзницькі відносини. Разом з тим, він був змушений зважати на проосманську орієнтацію частини впливових беків, тому продовжував сприяти розвитку торгівлі з османськими купцями. Таким чином, незважаючи на невелику кількість опублікованих знахідок османських монет в Криму, можна припустити, що османські завоювання найбільших комерційних центрів Південного Причорномор’я сприяли збільшенню надходження османських монет до Криму подібно до того, як це сталося у молдавському Білгороді в 50–60-х рр. XV ст.
其他摘要：The article deals with a deposit discovered in late 2012 in the foothills of the Crimean Mountains by a private person. The deposit contains 44 Ottoman silver coins (akches). 1 akche was minted in the last year of Murad II’s first reign (1444), while the others – during Mehmed II’s second reign (1451–1481). These coins are dated AH 855 (5 pcs.) and 865 (38 pcs.) and were issued during 1451–1460 and 1460–1470 respectively. The majority of coins from the deposit were minted at Rumelian mints – Edirne, Novar and Serez (84.09%), while the share of Anatolian mints – Amasya, Ayasluk and Bursa, is substantially lower (13.64%), since most of the Ottoman silver mines of that time were located in Rumelia. A proportion of mints among the AH 865 akches, which are the youngest coins in the composition of the deposit under consideration, and its comparison with the similar hoards from the Romanian lands (Schinetea, Piua Petrii) allowed to assume that its lost or concealment was in the second half of the 1460s – early 1470s. During this period an influx of Ottoman coins to Crimea, as well as an activity of Ottoman merchants in this region has probably increased as a result of the Ottoman conquest of the largest commercial centers in Southern Black Sea region (Amastris, Sinop and Trebizond) and weakening of Genoese trade. One can not state with confidence that the deposit under consideration might be associated with the Ottoman campaign on the Genoese Gazaria and Principality of Theodoro in 1475, since in its composition the AH 875 akches, issued in 1470–1480, are absent.
