出版社：Hryhorii Skovoroda Pereyaslav-Khmelnytskyi State Pedagogical University, Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Central Ukrainian National Technical University
摘要：АнотаціяУ липні 2018 року відбулась досить знаменна подія у середньовічній нумізматиці на території України був виявлений, як мінімум, сотий срібляник IV типу Володимира Святославича (978–1015). У Корпусі найдавніших руських монет Х–ХІ століть, складеного за результатами першого століття вивчення срібляників, було враховано лише 25 екземплярів IV типу монет Володимира Святославича, карбованих 17 та 18 штемпельними парами. На середину вересня 2018 року стало відомо про 121 монету, віднесених до автентичних, та біля півтора десятки варіанти підробок монет цього типу, які серед всього масиву срібляників Володимира зустрічаються найменш часто. З цієї кількості 100 монет знайдені на території України, 11 срібляників на території Російської Федерації, а також 3 монети у республіці Білорусь, місця виявлення інших 7 екземплярів поки що не встановлені, але з великим ступенем імовірності значна частина з них може походити зі знахідок України. Завдяки майже п’яти-кратному збільшенню кількості вивченого матеріалу стало можливим уточнення метрології, значно розширити топографію знахідок монет, провести апробацію деяких екземплярів. Проби всіх досліджених екземплярів (в тому числі і віднесених раніше до виготовлених із недорогоцінних матеріалів), всупереч усталеній думці, показали присутність від 185 до 960‰ срібла. М.П. Сотнікова вважала, що всі штемпелі срібляників Володимира IV типу вирізьблені одним різьбярем (крім пари К 174, що мають риси «грубої та невмілої роботи»), однак зараз це твердження не виглядає на стільки категоричним. На момент публікації цієї роботи враховано 56 цілих, або майжене пошкоджених срібляників, дані щодо маси інших 11 екземплярів відсутні. Середня вагова норма решти 44 монет складає 2,604±0,011 грами. Щодо часу виявлення описаної групи монет можна повідомити, що у ХІХ столітті срібляників IV типу Володимира Святославича було знайдено 23 одиниці (серед них 21 монета походить із Ніжинського скарбу), у ХХ столітті 7 екземплярів, та на початку ХХІ століття 91 монета. Більш детально дані щодо хронології знахідок зведені у таблиці в кінці статті. Факт того, що на Правому березі Дніпра знайдено лише 6 срібляників, топографічна прив’язка яких більш менш відома (тобто всього 7.7%), що може вказувати на значну розбіжність на початку ХІ століття в економіці регіонів Київського князівства, що знаходились у найближчому сусідстві. Починаючи з середини 2000-х років спостерігався сталий ріст кількості виявлених монет, досягши свого максимуму у 2013 році (15 монет), після чого ситуація стабілізувалась та останнім часом щорічно виявляється близько 10 срібляників IV типу. Виходячи з цього, можна припустити, що до повного виснаження знахідок пройде ще багато часу, та, відповідно, поки що слід займатись лише фіксацією та систематизацією срібляників, лишаючи питання можливого перегляду їх класифікації наступнимпоколінням нумізматів. З моменту видання Корпусу змінилась також топографія зберігання IV типу срібляників Володимира. Якщо до 1995 року у музеях зберігалась 21 монета (з 25 відомих, тобто 84%; інші 4 монети, або 16% були не відшукані, у тому числі екземпляр К 175-4, від якого зберіглась лише гальванокопія), то до середини вересня 2018 року у державних зібраннях нараховується всього лише 24 монети (з 121 відомої, тобто 19,83% або близько 1/5 від загальної кількості, 4 срібляника до цього часу не відшукані (~3,3%)), у приватних зібраннях відомо не менше 93 монет (76,86%, тобто більше ніж ¾ всього масиву срібляників IV типу). Відповідно, і центр вивчення давньоруських монет поступово перемістився із стін музеїв доприватних колекціонерів. З розглянутих 121 давньоруської монети лише 13 екземплярів мають залишки слідів поза економічного використання. Ще на 2 монетах вони є досить імовірними. Автором складено таблицю з наведеною розширеною топографією місць знахідок срібляників IV типу, а також уточнено метрологічні дані більшості відомих монет, що суттєво розширює наші уявлення о грошових емісіях Володимира Святославича.
其他摘要：SummaryIn July 2018, a rather significant event happened in medieval numismatics at least, a hundredth IV type srebrenik of Vladimir Svyatoslavich (978–1015) was excavated on the territory of Ukraine. In the Corpus of the oldest Rus’ coins of the X–XI centuries, which was based on the results of the first century of the study of srebreniks, only 25 specimens of Vladimir Svyatoslavich’s type IV coins minted with 17 and 18 stamp pairs were taken into account. In the middle of September 2018, it became known about 121 coins, which can be classified as authentic, and about a dozen variants of counterfeits of this type, which among the whole quantity of Vladimir srebreniks are the least common. 100 pieces from this quantity were found in Ukraine’s territory, 11 srebreniks in Russian Federation, 3 more coins in the Republic of Belarus, places of discovery for the rest were not yet ascertained, but reliably considerable part of them also can come from findings in Ukraine. Due to almost fivefold increase of studying material, it becomes possible to specify metrology, considerably extend topography of coins’ findings, make testing of some specimens. Assays of all examined specimens (including that were earlier considered to be made from base metals), in spite of prevalent opinion, show the presence of silver (from 185 to 960 ‰). M.P. Sotnikova believed that all of the stamps of the Vladimir IV type srebreniks were engraved by one carver (except for the pair of K 174 having the features of “rough and unskillful work”), but nowadays this statement does not look so categorical. At the time of the publication of this work, 56 intact or nearly nondamaged srebreniks have been taken into account; data about the mass of the other 11 pieces are absent. The average weight standard of the remaining 44 coins is 2.604 ± 0.011 grams. Concerning the time of discovery of describing group of coins it is possible to report that in the 19th century srebreniks of IV type of Vladimir Svyatoslavich were found 23 pieces (from them 21 coins come from Nizhyn hoard), in the 20th 7 specimens and at the beginning of the 21st century 91 coins. Data about the chronology of findings with more granularity were tabulated at the end of the paper. Since the middle of 2000 strong growth of the quantity of finding coins was observed, which topped in 2013 (15 coins), whereupon situation became stabilized and recently about ten of srebreniks of the IV type were found annually. Hence it might be supposed that utter exhaustion of findings will take considerable lapse of time and therefore only recording and systematization of srebreniks should be done now and questions about a probable revision of their classification should be left for following generation of numismatists. Since the publishing of Corpus topography of storage of the IV type of srebreniks of Vladimir also changed. If before 1995 AD 21 coins (from 25 known, i.e. 84%; the rest 4 coins or 16% were undiscovered, including specimen К 175-4, from which only galvanic copy has survived) were stored in state museums, then to the middle of 2018 only 24 coins numbers in state collections (from 121 known ones, i.e. 19,83% or about 1/5 of the whole quantity, 4 srebreniks are as before undiscovered (≈ 3,3%), and in private collections are known no less than 93 coins (76,86%, i.e. ¾ of the whole body of the IV type srebreniks). Accordingly, the centre of the study of early Rus coins gradually moved from museums to the surroundings of private collecting. From examined 121 early Rus coins only 13 specimens have traces of non-economic usage and on 2 of them, they are possible. The author compiled the table with the given expanded topography of the finds of the type IV srebreniks, also the metrological data of majority known coins were checked up which significantly widened our understanding of Vladimir Svyatoslavich’s monetary emissions.
