出版社：Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, G.S.Kostiuk Institute of Psychology
摘要：Актуальним завданням сучасної психологічної науки є необхідність розвитку методологічного інструментарію для дослідження метакогнітивних компонентів, які підвищують результативність навчальної діяльності студентів. Виникає гостра потреба науково охарактеризувати особливості метакогнітивної усвідомленості студентів і визначити її місце у структурі метапізнавальної діяльності. Актуальність запропонованої теми визначається також і з огляду на те, що цю діяльність можна розвивати упродовж життєдіяльності особистості, й у такий спосіб підвищувати ефективність усього навчального процесу. Мета нашого дослідження – теоретичний аналіз й емпіричне визначення метакогнітивної усвідомленості студентів у навчальній діяльності. У статті теоретично проаналізовано й емпірично продіагностовано рівні метакогнітивної усвідомленості (включеності у діяльність) студентів у процесі навчання в університеті. Методи дослідження включали поєднання теоретичного аналізу наявних концептуальних положень щодо вивчення феномену метакогнітивної усвідомленості й емпіричного визначення її показників за допомогою опитувальників «Метакогнітивна включеність у діяльність» (Г. Шро, Р. Деннісон; в адаптації А. Карпова й І. Скитяєвої) та методики «Метакогнітивні властивості особистості» Д. Еверсона, а саме однієї зі шкал цієї методики – «метакогнітивна включеність у діяльність». Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в індивідуальній роботі зі студентами доцільно використовувати опитувальник метакогнітивної включеності у діяльність (Metacognitive Awareness Inventory – МАI Г. Шро і Р. Деннісона; в адаптації А. Карпова й І. Скитяєвої) й опитувальник «Метакогнітивні властивості особистості » Д. Еверсона. Ці методики дають змогу виявити студентів із дуже низькими та низькими рівнями метакогнітивної усвідомленості, визначити, які метакогнітивні процеси, важливі для рівня успішності, вони не використовують, але потенційно можуть використовувати. Наведено дані про рівні метакогнітивної усвідомленості (включеності у діяльність) студентів, серед яких значно переважає середній рівень. Отримані за цими двома методиками емпіричні дані можуть дозволити підвищити ефективність використання відповідних матеріалів у навчальному процесі за результатами узагальнення тих метакогнітивних елементів, які студенти використовують найчастіше. Висновок. За результатами дослідження є підстави стверджувати, що визначення й аналіз метакогнітивної усвідомленості студентів може бути для викладачів ефективним інструментом, який ураховуватиме індивідуальні особливості студентів і належним чином будуватиме їх діяльність, націлену на удосконалення своїх метакогнітивних знань і вмінь. Це важливо в умовах ставлення до студентів як суб’єктів власної пізнавальної діяльності.
其他摘要：The aim of the article was to analyze theory and to research empirically metacognitive awareness of students in training. In the article, we have analyzed theory and diagnosed empirically the levels of metacognitive awareness (involvement in activity) of students in the process of their training at the university. The methods of our research included theoretical analysis of the present conceptual studies of the phenomenon of metacognitive awareness and empirical evaluation of its indicators with the use of the questionnaire «Metacognitive Awareness Inventory» by G. Schraw and R. Dennison (adapted by A. Karpov and I. Skytiaieva). We also used the D. Everson’s questionnaire of metacognitive characteristics of personality, and in particular the scale of metacognitive involvement in activity. Results of the research allow us to conclude that in the individual work with students it is advisable to use the Metacognitive Awareness Inventory by G. Schraw and R. Dennison, adapted by A. Karpov and I. Skytiaieva, and the Everson’s questionnaire «Metacognitive Characteristics of a Personality». These methods allow to identify students with either very low or low levels of metacognitive awareness, and find out, which metacognitive processes that are important for the efficiency level they do not use, but potentially can use. In the article, the results of the theoretical analysis and empirical research of the issue of metacognitive awareness have been presented. The author has provided data on the levels of metacognitive awareness (involvement in activity) of students, among them the average level has significantly prevailed. The data obtained with the use of the two methods can improve the efficiency of the use of relevant materials in the educational process based on the general analysis results of the metacognitive element, which students use most often. Conclusions. According to the results of the research, we can conclude that identification and analysis of metacognitive awareness of students can be an effective tool for the pedagogues, which would consider individual characteristics of students and appropriately build their activity focused at improvement of their own metacognitive knowledge and skills. This is important in the context of the attitude towards students as the subjects of their own cognitive activity.
关键词：метапізнання;метакогнітивна усвідомленість;метакогнітивна включеність у діяльність;метакогнітивні знання;метакогнітивні процеси;навчальна діяльність;студенти.
其他关键词：metacognition;metacognitive awareness;metacognitive involvement into activity;metacognitive knowledge;metacognitive processes;educational activity;students.
