出版社：Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, G.S.Kostiuk Institute of Psychology
摘要：Мета статті – визначити роль емоцій у концептуальній і лінгвістичній картинах світу українського й англійського населення. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Результати дослідження. Доведено, що страх є однією з фундаментальних емоцій, що виконує захисну функцію та супроводжується певними змінами діяльності вищої нервової системи, а саме: зміною частоти пульсу і дихання, показників артеріального тиску, роботи шлунку. Однак слід зауважити, що почуття страху стимулює здатність реагувати на несприятливі чинники об’єктивної дійсності. Перебуваючи у найвищій точці емоційного збудження, людина шукає шляхи розв’язання проблеми, оскільки страх специфічно викривляє дійсність, накладаючи відбиток на характер її сприйняття й інтерпретації. У несприятливій ситуації людина прагне якнайшвидше позбавитися від стану безпорадності, наляканості, мінімізувати дію загрозливого чинника. Ми можемо зробити висновок, що уявлення щодо емоції «страх» локалізуються у негативній асоціативно-образній зоні мовної картини світу. Показано, що організаційно емоціо-концептосфера являє собою сукупність ієрархічно упорядкованої парадигми, вербалізованої за допомогою лексичних і фразеологічних засобів емоційних концептів – «квантів» – структурованого знання щодо емоційного життя індивіда, які знаходяться один з одним у складних структурно-семантичних і функціональних відношеннях. Тому для дослідження природи емоціо-концептосфери надзвичайно важливо зрозуміти сутність емоційного концепту, описати і відобразити його складові, проаналізувати ті мовні засоби, якими вони репрезентуються. Обґрунтовано, що такий опис потребує врахування існуючих у соціокультурному житті спільноти психологічних, соціологічних і семіотичних факторів, що у сукупності утворюють загальнокультурний чинник, який детермінує формування та функціонування концептів як когнітивно-культурних явищ. Висновок. Отже, у сучасній англійській мові категоріально різні аспекти одиниці fear фіксуються похідними словотвірними одиницями, які експлікують: стан індивіда; риси характеру індивіда; негативну оцінність об’єкта загрози; манеру поведінки тощо. Фрейм емоційного концепту «страх», який містить дані декларативного характеру, відображає постійні та незмінні риси ситуації виникнення страху: поява загрози зумовлює виникнення страху, що виявляється у фізіологічних і поведінкових реакціях людини. Підсумовуючи зазначене вище, ми розглядаємо емоційний концепт «страх» як складну ядерно-периферійну конфігурацію знань про прототипові й непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання й усунення емоції страху. Зазначена конфігурація складає концептуальне підґрунтя, на якому вибудовується ядро значення різнорівневих одиниць-репрезентатів окресленого емоційного концепту в сучасній англійській мові. Вона ж бере участь у формуванні ментальних просторів, які конструюються під час сприйняття фрагментів англомовних текстів, що описують ситуацію переживання героєм стану страху. Якщо інформативна структура емоційного концепту «відповідає» за денотативний аспект значення його номінантів, то їх конотативний аспект фіксує місце концепту в англійській концептуальній картині світу. Статус у ній емоційного концепту «страх» зумовлюються ставленням етносу до корелюючої емоції. Йдеться про те, що, маючи біологічне підґрунтя, страх отримує соціалізовану, національно-культурно обумовлену форму прояву, яка цілком базується на національно специфічному, оцінному ставленні людини до емоцій як соціалізованого феномену. Будучи основою емоційного концепту «страх», зазначена емоція проектує особливості свого переживання на його семантичну структуру. Зокрема, соціалізованість страху, прояви якого є значною мірою нормативно детермінованими, зумовлює статус досліджуваного емоційного концепту як сутності глибоко аксіологічної, такої, що демонструє зв’язаність своїх значеннєвих елементів із національно забарвленими соціальними догмами та правилами, котрими емоція «страх» засуджується, а отже, повинна бути стримана і придушена.
其他摘要：The purpose of this article is to define the role of the concept of emotions in the conceptual and linguistic pictures of the world of Ukrainian and English people. Methods of the research. The following theoretical methods of the research were used to solve the tasks formulated in the article: a categorical method, structural and functional methods, the methods of the analysis, systematization, modeling, generalization. The results of the research. We think that fear is one of the fundamental emotions that performs a protective function and is accompanied by certain changes in the activity of higher nervous system, such as: changes in pulse rate and respiration, blood pressure indicators, function of stomach. However, it should be noted that feelings of fear stimulate the ability to respond to adverse factors of objective reality. Being at the highest point of emotional excitement, one seeks ways to solve the problem, because fear specifically distorts reality, imprinting on the nature of its perception and interpretation. In the unfavorable situation, a person seeks to get rid of the state of helplessness and intimidation as soon as it is possible to minimize the effect of threatening factor. We can conclude that ideas about the emotion «fear» are localized in the negative associative-shaped zone of the linguistic picture of the world. Organizationally emotion-conceptosphere is a set of hierarchically ordered paradigm, verbalized using lexical and phraseological means of emotional concepts, which are «quanta», such as structured knowledge about the emotional life of the person, which are for each other in a complex of structuralsemantic and functional relationships. Therefore, for the research of the nature of the emotional-conceptual sphere, it is extremely important to understand the essence of the emotional concept, to describe and reflect their components, to analyze the linguistic means by which they are represented. Such a description needs to take into account the existing in the socio-cultural life of the community of psychological, sociological and semiotic factors, which together form a cultural factor that determines the formation and functioning of concepts as a cognitive-cultural phenomena. Conclusions. Consequently, in contemporary English categorically different aspects of lexical unit of fear are fixed by derivative word-building units, which explicate: the state of the person; features of the character of the person; negative evaluation of the object of the threat; manner of the behavior. The frame of the emotional concept of fear, which contains data of a declarative nature, reflects the constant and unchanging features of the situation of the occurrence of fear: the appearance of threat causes the appearance of fear, which is presented in the physiological and behavioral reactions of a man. Summarizing all the information, we consider the emotional concept of fear as a complex nuclear-peripheral configuration of knowledge about prototypical and not prototypical concepts, figurative and value attributes of the emergence, experience and elimination of emotion of fear. This configuration forms the conceptual basis on which the core of the meaning of the multilevel units of the given emotional concept in contemporary English is constructed. It is also participated in the formation of mental spaces that are constructed during the perception of fragments of English-language texts that describe the situation of the hero’s experience of the state of fear. If the informative structure of the emotional concept is «responsible» for the denotative aspect of the meaning of its nominees, then their connotative aspect captures the concept’s place in the English conceptual picture of the world. The status of the emotional concept of fear in it is conditioned by the attitude of the ethnos to the correlative emotion. The point is that, having a biological basis, fear receives a socialized, nationally and culturally conditioned form of the expression that is entirely based on a nationally specific, evaluative attitude of the person to emotions as a socialized phenomenon. Being the basis of the emotional concept of fear, this emotion projects the peculiarities of his / her experience on his / her semantic structure. In such a way the socialization of fear, which is largely normatively determined, predicts the status of the emotional concept under study as being essentially axiological, demonstrating the connection of its meaningful elements with nationally colored social dogmas and the rules that actualize emotions, is restrained and suppressed.
关键词：концепт «емоції»;концептуальна та лінгвістична картини світу;емоційна концептосфера;когнітивно;культурні явища;концепт «страх»;структуровані знання щодо емоційного життя людини.
其他关键词：the concept of emotions;the conceptual and linguistic pictures of the world;emotion-conceptosphere;cognitive-cultural phenomena;the concept of fear;structured knowledge about the emotional life of the person.
