出版社：Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, G.S.Kostiuk Institute of Psychology
摘要：Мета нашого дослідження – проаналізувати всі компоненти пізнавальної діяльності з точки зору їх фасилітативної функції, дотично, зокрема, до уроків англійської мови. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Результати дослідження. Обґрунтовано, що будь-яка діяльність містить у своїй структурі деякі блоки, що взаємодіють між собою: І блок – блок потреб, мотивів, інтересів; ІІ блок – операційно-дієвий, який уміщує систему операцій, дій та їх цілей; ІІІ блок – блок ділового та міжособистісного спілкування, пов’язаний із діяльністю. Доведено, що існує закономірність, що уможливлює зміну міжособистісних взаємостосунків у групі школярів (актуалізація І блоку), для чого слід здійснювати діяльність не безпосередньо з огляду на ці взаємостосунки, а на організацію пізнавальної діяльності учнів (актуалізація ІІ блоку). Цілеспрямована перебудова етапів і цілей діяльності (актуалізація ІІ блоку), в силу прямої залежності від багатьох зовнішніх чинників, змінить характер взаємостосунків у групі (актуалізація І блоку). Своєю чергою, зміна міжособистісних взаємостосунків (актуалізація ІІІ блоку) фасилітує зміни в І та ІІ блоках, що сприятиме формуванню потреб, мотивів, інтересів школярів. Виходячи з наведеної закономірності, ми можемо безпомилково окреслити роль фасилітації у цих взаємодіючих між собою блоках пізнавальної діяльності. Фасилітація передбачає зміни позиції методиста, вчителя, педагога у процесі навчання. Актуалізуючись на рівні всіх блоків, учитель уміло фасилітує (управляє, спрямовує, допомагає) учням у їх навчальній діяльності. Отже, з’являється певне новоутворення, у якому головною фігурою є сам школяр як суб’єкт власної пізнавальної діяльності; методист (учитель) лише використовує всі можливості освітнього середовища, спрямовує діяльність учня з метою подальшого розвитку його особистості. Запропоновано функції фасилітації, такі як: функція стимулювання; функція актуалізації; функція формування суверенності особистості школяра; функція управління освітнім процесом; функція інтерактивної взаємодії; функція створення творчого освітнього середовища. Висновок. Доведено, що всі запропоновані авторкою статті вправи є фасилітативними за своїм змістом. Фасилітативний контекст уміщують підстановчі таблиці, пропоновані вчителем зразки та моделі на початку кожної вправи. Учні, які звикли до фасилітативних відносин, є достатньою мірою сміливими, вони не просто модифікують освітнє середовище, а докорінно перетворюють його. Отже, саме середовище стає умовою їх ситуації успіху. Міжособистісні взаємостосунки визнання цінності, прийняття, довіри, створені в середовищі, є для учнів стимулом до участі у творчій діяльності. Ці взаємостосунки, ми вважаємо, є достатньо ефективними у сприянні навчанню. Перш за все, це експресивність і «натуральність», нештучність самого фасилітатора, готовність бути особистістю, бути і жити почуттями і думками певного моменту. Коли ця «справжність» включає в себе ціннісне ставлення, турботу, довіру і повагу до учня, клімат для ефективного процесу навчання можна вважати створеним. Коли ж це все включає до свого змісту чуттєве й емпатійне слухання, тоді дійсно існує клімат вивільнення, стимулюючий самоініціювання навчання і зростання.
其他摘要：The purpose of our research is to analyze all components of cognitive activity in terms of their facilitative function, including, in some cases, English lessons. Methods of the research. The following theoretical methods of the research were used to solve the tasks formulated in the article: a categorical method, structural and functional methods, the methods of the analysis, systematization, modeling, generalization. The results of the research. It was justified that any activity contained in its structure some blocks interacting with each other: the first block – the block of needs, motives, interests; the second block – the operational one, which contains the system of operations, actions and their goals; the third block – the block of business and interpersonal communication related to any kind of cognitive activity at the English lessons. It was proved that there was a pattern that made it possible to change interpersonal relationships in a group of students (updating the 1st block), and not to act directly from the point of view of these relationships, but to organize the cognitive activity of pupils (updating the 2nd block). Purposeful restructuring of these stages and goals of the activity (updating the 2nd block), due to the direct dependence on many external factors, will change the nature of the relationships in the group (updating the 1st block). In turn, the changes of interpersonal relationships (updating the 3d block) facilitates changes in the 1st and the 2nd blocks, which will help to shape the needs, motives, interests of pupils. Based on this regularity, we can clearly outline the role of facilitation in the data of interacting blocks of cognitive activity. Facilitation involves changing the position of a methodologist, a teacher in the process of teaching. By updating at the level of all blocks, the teacher skillfully facilitates (manages, directs, assists) pupils in their learning activities. Therefore, there is a certain new formation, where the main figure is the schoolboy / schoolgirl as the subject of his / her own cognitive activity; a methodologist (a teacher) only uses all the opportunities of the educational environment, directs the student’s activities in order to further development of his / her personality. The following functions of facilitation are offered: the function of stimulation, the function of actualization, the function of forming the sovereignty of the pupils’ personalities, managing the educational process, the function of interaction, the function of creative educational environment. Conclusions. It was proved that all the exercises proposed by the author were facultative in their content. The facilitative context contains the tables offered by the teacher as samples and models at the beginning of each exercise. Pupils used to feel the facilitative relationships do not simply modify the educational environment, but radically transform it. Thus, the environment itself becomes a condition of their success in each situation. Interpersonal relationships of recognition of value, acceptance, trust created in the environment are the incentive for pupils to participation in their creative activities. These relationships, we believe, are largely effective in facilitating learning. First of all, expressiveness and «naturalness» are not the artificiality of the facilitator, the willingness to be a personality, to have and to feel the feelings and thoughts of a certain moment. When this «authenticity» includes attitudes of value, care, trust and respect for each pupil, the climate for the effective learning process can be created. When all these factors include sensory and empathetic listening to its content, then there is a climate of release that stimulates self-initiation of pupils who study.
其他关键词：facilitative interaction;cognitive activity;facilitative context;creative educational environment;needs;motives;interests;operational block;block of business and interpersonal communication.
