出版社：Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, G.S.Kostiuk Institute of Psychology
摘要：У статті описано рівні сформованості суб’єктності індивіда. Окреслено роль суб’єктності в професійній діяльності фахівця з фізичної реабілітації. Визначено найважливіші характеристики суб’єктності особистості фахівця з фізичної реабілітації. Сформульовано аспекти суб’єктності саме фахівця з фізичної реабілітації: 1) соціальний – пов’язаний із проявами суб’єкта з точки зору соціальної ідентичності, носія соціальних норм, ставлень і особливостей взаємодій; 2) акмеологічний – пов’язаний із характеристиками, що виявляються суто у професійній діяльності, в тому числі – у спеціальній, спрямованій на розвиток професійної компетентності фахівця; 3) аксіологічний аспект, спрямований на становлення аксіопсихіки фахівця з фізичної реабілітації. Із точки зору змістової характеристики суб’єктності виокремлено чотири взаємопов’язані блоки в професійній діяльності реабілітолога, розкрито їхній зміст. Зазначено, що мотиваційно-ціннісний блок уміщує мотиви і цілі професійної діяльності реабілітолога, а також структуру цінностей фахівця. Наголошено, що інтенційно-діяльнісний блок характеризується поєднанням таких структурних складових: здатностей і здібностей реабілітолога до розв’язання професійних завдань і задач; здатності до співпраці, бачення унікальності іншої людини, активності в налагодженні контактів. Підкреслено, що рефлексивно-регуляційний блок пов’язаний із професійною рефлексією, критичною оцінкою професійних знань з огляду на особливості реальної професійної діяльності фахівця з фізичної реабілітації. Зазначено, що креативно-операціональний блок містить особистісні якості та можливості професійного розвитку і самовдосконалення. У статті уточнено поняття «психотерапевтична відповідальність» фахівця з фізичної реабілітації. Зазначено, що в широкому розумінні психотерапевтична відповідальність – це, передусім, добровільне прийняття доцільного з точки зору реабілітолога рішення. Наголошено, що чинник добровільності означає, що суб’єкт самостійно, з огляду на свої переконання, спрямовує свою волю, свої особистісні ресурси на реалізацію прийнятого рішення. Підкреслено, що взяти на себе психотерапевтичну відповідальність означає зайняти відповідну позицію, ставити і розв’язувати професійні завдання та задачі з високим ступенем ефективності.
