出版社：Lesya Ukrainka Eastern European National University
摘要：В статье рассмотрены основные теоретико-методологические направления исследования социальных мифов, проанализированы их сильные и слабые стороны, обозначены перспективы дальнейших исследований. Отмечается отсутствие общепризнанной концепции мифа, тщательно разработанного понятийного аппарата и четкого методологического подхода, который может быть основой специальных эмпирических исследований. Исходя из этого, обосновывается необходимость разработки интегрального подхода к исследованию феномена социального мифа.↓Аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення соціальних міфів засвідчив, що більшість наявних концепцій орієнтовані на вивчення окремих аспектів соціального міфу й не можуть слугувати загальновизнаним інструментарієм для соціологічного дослідження цього феномену. Відсутністю загальновизнаної концепції міфу, детально розробленого понятійного апарату та чіткого методологічного підходу як основи спеціальних емпіричних досліджень обґрунтовується необхідність розробки інтегрального підходу до вивчення феномену соціального міфу, основою якого мають стати теоретичні розробки Р. Барта, М. Еліаде, П. Бурдьє, М. Шестова, В. Бурлачука.Бартівський підхід дає можливість успішно виявляти прийоми трансляції міфологем у масову свідомість через сучасні мас-медіа та літературу; напрацювання М. Еліаде та М. Шестова слугуватимуть зразком історико-соціологічного аналізу міфологічних сюжетів. У роботах В. Бурлачука найбільш повно означено поняття міфу, а також аналіз його ролі й інших символічних систем у процесах конструювання соціальної реальності. Застосування розробленого П. Бурдьє понятійного апарату щодо інтегрального підходу в сучасній соціології до новітньої міфології в поєднанні з ідеями інших авторів дасть можливість, на думку автора, побудувати теорію соціального міфу, яка ґрунтуватиметься на вимогах ціннісної нейтральності, ураховуватиме соціально-історичний контекст міфогенезу, зв’язок і взаємовплив соціального міфу та інших елементів соціальної структури.
其他摘要：The article deals with the main theoretical and methodological directions of study social myths. Their strong and weak features are analyzed. The analysis carried out by the author witnesses that most of existing doctrines are mainly targeted towards the study of separate aspects of social myth and therefore can hardly serve as universal tool for the sociological research of this phenomenon. The author notes the lack of commonly accepted theory of myth, as well as both profoundly designed conceptual framework and clear methodological approach to be taken as a basis the special empirical research. Hence the need to develop an integrated approach to the study of the social myth phenomenon is substantiated. The basis for the integral theory of myth is to be established due to theoretical experience of R. Barthes, M. Eliade, P. Bourdieu, M. Shestov, V. Burlachuk.Barthes’ approach enables the successful revealing practices of transmitting mythologems into mass consciousness via modern media and literature. Works by M. Eliade and M. Shestov can serve an example of historical and sociological analysis of mythological plots. The most complete definition of myth as well as the analysis of the role of myth and other symbolic systems in social reality construction can be found in the works by V. Burlachuk. Author supposes that the application of the conceptual framework elaborated by P. Bourdieu towards integral approach in modern sociology to the present day mythology combined with the ideas of other researchers will enable building the social myth theory based upon the demands of axiological neutrality, which can take into account the socio-historical context of myths’ genesis, as well as social myths and other elements of social structure inter-relations and co-influences.
关键词：social mythology; social myth; symbolic system; ideology; stereotype
