摘要：Висвітлено больовий досвід тілесності в культурі повсякденності на мате-ріалах романів Кнута Гамсуна «Голод» і Томаса Бернхарда «Холоднеча». Біль розглянуто як культурформуючу категорію, фізичний біль — як усвідомлення фізичних меж і психологічних можливостей суб’єкта. Голод (Гамсун) і холоднечу (Бернхард) досліджено як негативний досвід, що формує психо-емоційну цілісність суб’єкта в культурі повсякденності. Останню визначено як зосередження активності суб’єкта. Концепції культури повсякденності, експліковані з творів обох письменників, показані як діаметрально протилежні. Модель культури повсякденності Гамсуна визначено як нестабільну через спрощення голоду до стану фізичного болю та усунення через практики фізичної праці. З’ясовано, що модель культури повсякденності Бернхарда є вивіреною та цілісною за формою, але деструктивною за змістом. Ключові слова: біль у культурі, культура повсякденності, суб’єкт, тілесність.
其他摘要：The relevance of the subject is predetermined by the need for filling the theoretical gaps in cultural science of corporeity and studying prospects of intellectual inheritance of Knut Hamsun and Thomas Bernhard in cultural science measurements. The aim of article is to highlight corporeity in a mode of actual pain that acts as guarantee for the formation of everyday life’s culture. Research methodology. The methods of the comparative analysis, hermeneutic and semiotical approaches were applied; the analysed material was assembled into the aggregate picture by means of metatheoretic generalization. Results . The article reveals painful experience of corporeity from the novels by Knut Hamsun «Hunger» and Thomas Bernhard «Frost». Pain is shown as a category that forms culture. The culture of the everyday life’s culture is determined to be the center of the subject activity. The hunger (Hamsun) and the frost (Bernhard) are explored as a negative experience which forms psycho-emotional integrity of the subject in culture. The everyday life’s culture of each subject is predetermined by the ontological principles of its outlook. Outlook models are established to be opposite through the hunger and the frost. The material culture is shown to be the factor of the character’s relation to life. The everyday life’s culture predetermined by hunger is shown to be adjusting the subject to live, create, communicate with people and the nature, to be responsible for oneself and others. The everyday life’s culture predetermined by the frost is shown to be adjusting the subject for destruction of social communications, divergence, destruction, and discharge by nature and society. Novelty . The novels by Knut Hamsun «Hunger» and Thomas Bernhard «Frost» are studied in measurements of cultural science. The selected concepts of the corporeity are considered in the context of everyday life’s culture. Practical significance. Results of the research can be used for teaching humanitarian disciplines, special culturological and philosophy courses as well as for the research of everyday life’s culture, issues of corporeity, pain in culture, material culture. Conclusions. The model of Hamsun’s everyday life’s culture showed the instability through simplification of hunger to the physical pain condition. The model of Bernhard’s everyday life’s culture is more deliberate and holistic by form, but directed to self-destruction by contents.
关键词：біль у культурі; культура повсякденності; суб’єкт; тілесність
