摘要：Розглянуто та узагальнено сутність поняття «енергоефективність».Визначено основні відмінності понять «енергоефективність» та «енергозбереження».Встановлено та доведено,що термін «енергоефективність» слугує якісною характеристикою національної економіки,а «енергозбереження» – кількісною,що відображає результативність зниження споживання електроенергії на одиницю доданої вартості.Розглянуто досвід країн ЄС у проведенні політики підвищення рівня енергоефективності.Встановлено,що енергетична стратегія Європейського Союзу розкладається на два вектори дії – зовнішній та внутрішній,завдяки чому дійшли висновку про те,що у питаннях енергетичної безпеки,насамперед у сфері зовнішньоекономічної діяльності та імпорту енергоресурсів,нема єдиного спільного бачення вирішення даної проблеми.Такий стан речей обумовлений,у першу чергу,різним рівнем забезпеченості країн ЄС власними енергетичними ресурсами,структурою і масштабами реальних секторів економіки та міжнародною спеціалізацією країн,що відповідно призводить до різного рівня енергоефективності цих країн.
其他摘要：В статье рассмотрены и обобщены сущность понятия «энергоэффективность».Определены основные различия понятий «энергоэффективность» и «энергосбережение».Установлено и доказано,что термин «энергоэффективность» служит качественной характеристикой национальной экономики,а «энергосбережение» – количественной,отражающий результативность снижение потребления электроэнергии на единицу добавленной стоимости.Рассмотрен опыт стран ЕС в проведении политики повышения энергоэффективности.Установлено,что энергетическая стратегия Европейского Союза разлагается на два вектора действия – внешний и внутренний,благодаря чему пришли к выводу о том,что в вопросах энергетической безопасности,прежде всего в сфере внешнеэкономической деятельности и импорта энергоресурсов,отсутствует единство мысли стран о решении данной проблемы.Такое положение вещей обусловлено в первую очередь разным уровнем обеспеченности стран ЕС собственными энергетическими ресурсами,структурой и масштабами реальных секторов экономики,а также международной специализацией стран,что и приводит к различному уровню энергоэффективности в этих странах.
