摘要：After the collapse of the Soviet Union,and with it the collapse of the isolation policy,the countries that were part of it,including Ukraine,automatically became players,or rather "victims" of the open market.Ukraine's industry,which was second in terms of capacity in the USSR,was not competitive and backward compared to countries that developed on a "western type" model: open markets,free competition,the movement of world capital without borders,the introduction of advanced technologies and innovations.Another blow was the deep cooperation of industry with the industry of other union republics,which did not allow to get a closed cycle in production with of high added value,and the former allies in the new conditions of market relations became rivals.This led to a serious recession in the economy and the search for a model of existence that would allow it to evolve.At the same time,Ukraine has access to the technology market,education,new ways and methods,both in business and in the public sphere.Gradually began to reorient the world market and implement international standards,which made it possible to reduce the dependence on the old (traditional) markets,especially Russia after the war began in 2014.Ukraine has adopted and ratified the system of international law,which is one of the tools of world globalization processes.The more Ukraine became closer to the western countries,the greater appeared the tension in relations with Russia,which does not perceive the "Western model" of development and wants to expand its political,economic,military,territorial potential at the expense of post-Soviet countries and become a full-fledged global player in the world,and Ukraine is one of the key countries that will help achieve the goal.Globalization processes have both a threat and opportunities for countries that are in the zone of globalization influence.We must understand what consequences Ukraine can expect from globalization,and which development concept will be able to ensure Ukraine's territorial integrity,the status of a sovereign and national state,and sustainable economic growth.
其他摘要：Після розпаду Радянського Союзу,а разом з ним і краху ізоляційної політики,країни які входили до його складу,в тому числі і Україна,автоматично стали гравцями,чи скоріше “жертвами”,відкритого ринку.Промисловість України,яка була другою за потужністю в СРСР,виявилася не конкурентною і відсталою порівняно з країнами,які розвивалися по моделі “західного типу” – відкритість ринків,вільна конкуренція,рух світового капіталу без кордонів,впровадження прогресивних технологій та інновацій.Ще одним з ударів була глибока кооперація промисловості з промисловістю інших союзних республік,яка не давала змоги отримати замкнутий цикл у випуску продукції з високою доданою вартістю,а бувші союзники в нових умовах ринкових відносин стали конкурентами.Це призвело до серйозного спаду економіки та до пошуків тієї моделі існування,яка би дала можливість розвитку.В той же час Україна отримала доступ до ринку технологій,освіти,нових методів та способів управління,як в бізнесі так і в державній сфері.Поступово почала переорієнтовуватися на світовий ринок та впроваджувати міжнародні стандарти,що надало змогу зменшити залежність від старих (традиційних) ринків збуту,особливо Росії після початку війни у 2014 році.Україна прийняла та ратифікувала систему міжнародного права,яке є одним із інструментів світових глобалізаційних процесів.Чим більше Україна зближувалася з “заходом”,тим більше наростала напруга у відносинах з Росією,яка не сприймає “західну модель” розвитку та хоче розширити свій політичний,економічний,воєнний,територіальний потенціали за рахунок пострадянських країн та стати повноцінним світовим глобальним гравцем,а Україна є однією з ключових країн,яка допоможе це забезпечити.Глобалізаційні процеси несуть в собі,як загрозу,так і можливості для країн,які опинилися в зоні їхнього впливу.Тому треба зрозуміти,які саме наслідки очікувати від глобалізації Україні,і яка саме концепція розвитку зможе забезпечити збереження Україною територіальної цілісності,статусу суверенної і національної держави та стале економічне зростання.
