摘要：Розглянуто пісенні сюжети з формулою «зводитель дівчини». Пояснено поширеність цього сюжету трансформацією пісні з обрядової в соціальнопобутову. Доведено, що дійові особи в первинних варіантах пісні розглядалися як «хлопець» та «молода». Висновано, що згадування Дону та Дунаю окреслює територію створення пісні як землі поселення українців. Показано, що напрямок руху з Дону додому співпадає з рухом сонця. Доведено, що загибель дівчини під сосною або в Дунаї символізує перехід від дівочого стану до заміжнього та відмову від батьківського «кластера» й перехід до «кластера» жениха. Знайдено весільні й весняні мотиви сюжету: сосна, що палає, згадується у весільних піснях; занурення в Дунай є ритуальним повторенням заходу-смерті сонця; дії з косою є частиною весільних ритуалів; Дунаєм називали весняну повінь річки; у піснях порівнюють «горіла сосна» та «дівчина… весна».
