摘要：Оцінка нематеріальних активів для цілей бухгалтерського обліку і відображення їх у звітності має важливе значення, адже частка нематеріальних активів в балансі характеризує обрану підприємством стратегію, свідчить про рівень впровадження інновацій. Метою статті є аналіз та систематизація різних підходів і методів оцінки нематеріальних активів, які розкриті в нормативно-законодавчих і методичних документах задля виявлення проблемних питань і розбіжностей між ними. У статті автор порівнює норми наступних міжнародних і національних стандартів, які стосуються оцінки нематеріальних активів: Міжнародний стандарт оцінки 210 «Нематеріальні активи», Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи», Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи». Визначено у яких випадках і для яких цілей проводиться оцінка нематеріальних активів. Здійснено порівняльний аналіз методичних підходів і методів оцінки нематеріальних активів та майнових прав інтелектуальної власності. Виявлено, що міжнародні стандарти містять ширший перелік методів і методичних підходів до оцінки нематеріальних активів, що обумовлено більшим колом об’єктів, які підлягають оцінці. Встановлено, що окремі розбіжності виникли внаслідок неточності перекладу міжнародних стандартів на українську мову. Хоча українські стандарти бухгалтерського обліку розроблені на основі міжнародних, вони можуть містити дещо інші підходи до оцінки та обліку – автор статті показує це на прикладі порівняння норм МСБО 38 та П(С)БО 8. Відтак обґрунтовано необхідність узгодження норм міжнародних і українських стандартів щодо оцінки нематеріальних активів шляхом уніфікації методів та підходів до оцінювання.
关键词：оцінка для цілей бухгалтерського обліку; нематеріальний актив; методи оцінки; справедлива вартість; інтелектуальна власність; міжнародні та національні стандарти оцінки.
