摘要：Фінансово-політична нестабільність, а також анексія Криму і військовий конфлікт на Донбасі активізують розвиток тіньового сектору економіки України та полегшують використання механізмів приховування кримінальних доходів та їх легалізації. Метою статті є оцінка ефективності існуючих інструментів детінізації національної економіки на основі аналізу статистичної інформації щодо суми накладених штрафів та інших санкцій за недотримання податкового законодавства, суми конфіскованого майна та валюти і розміру тіньової економіки, розрахованого за методикою Міжнародного валютного фонду. Розроблено блок-схему алгоритму проведення кореляційно-регресійного аналізу оцінювання ефективності існуючих інструментів детінізації національної економіки, зокрема було виділено наступні етапи: 1) формування вхідного масиву даних; 2) перевірка на наявність аномальних рівнів ряду та виключення їх; 3) нормалізація вхідного масиву даних; 4) кореляційно-регресійний аналіз (побудова лінійної регресії та визначення якості моделі). З огляду на проведене дослідження, а саме аналіз показників коефіцієнта детермінації, F-критерія Фішера та критерія Стьюдента, нульова гіпотеза «примусові інструменти (у вигляді штрафів та конфіскацій майна та валюти) детінізації національної економіки України ведуть до зниження рівня тіньової економіки» спростовується, а приймається альтернативна: що обрані державні інструменти детінізації національної економіки неефективні та не ведуть до зниження рівня тіньової економіки. Для завершення реформування системи детінізації економіки було запропоновано проводити превентивне управління та аудит діяльності фінансових посередників, оскільки саме за рахунок їх послуг відбувається рух фінансових ресурсів як в реальному, так і тіньовому секторі національної економіки.
关键词：тіньова економіка; детінізація; регресійний аналіз; ефективність державного управління; економіка України.
